Посол України не виключив зміни позиції ФРН стосовно "Північного потоку-2" після виборів восени

КИЇВ. 29 травня. УНН. Посол України в Німеччині Андрій Мельник не виключає, що позиція німецького уряду щодо проекту газопроводу "Північний потік-2" після федеральних виборів восени може змінитися. Про це він заявв в інтерв’ю Berliner-Zeitung, передає УНН.

Цитата:

"Зелені" чітко дали зрозуміти, що вони проти "Північного потоку-2". Вони не можуть поступитися цією позицією, не втративши довіру до себе. "Вільна демократична партія" хоче мораторій на будівництво. ХДС розділився з цього питання. Але противників стає все більше, і для нас "Північний потік-2" ще не закінчений. Цілком може бути, що після виборів відбудеться переосмислення", - зазначив Мельник в оприлюдненому напередодні інтерв'ю у відповідь на запитання, чи сподіваєтся на іншу позицію федерального уряду з приводу "Північного потоку-2" після федеральних виборів.

Додамо, вибори в Бундестаг відбудуться 26 вересня 2021 року.

Деталі

Як зауважив посол, це питання також має важливий аспект з огляду на безпекову політику: "трубопроводи в Україні створюють позитивну взаємозалежність між Росією, Україною та Німеччиною. Ця залежність завжди мала стабілізуючий ефект. Втрата їх може значно збільшити ризик нового втручання Росії".

Доповнення

Робота над суперечливим трубопроводом по дну Балтійського моря "Північний потік - 2" у водах Данії майже завершена. У водах Німеччини бракує менше 20 кілометрів.

Федеральне відомство із судноплавства та гідрографії (BSH) 17 травня повідомило, що дозволило прокласти ще частину газопроводу "Північний потік - 2" у водах Німеччини - рішення стосується ділянки у два кілометри біля межі німецьких і данських територіальних вод.

Перед цим екологи із Naturschutzbund Deutschland (NABU) та Deutsche Umwelthilfe звернулись до суду проти січневого дозволу на подальше будівництво "Північного потоку - 2" у німецькій ВЕЗ до кінця травня через перелітних птахів. Через це до кінця травня не було дозволу на будівництво, пояснили у BSH.

Проти будівництва газопроводу активно виступають США, Польща, Україна та країни Балтії, які побоюються посилення впливу Росії на європейському енергетичному ринку. Натомість уряд у Берліні стверджує, що “Північний потік - 2” є передусім економічним проєктом, наголошуючи водночас на необхідності збереження за Україною статусу транзитера газу.

При цьому 19 травня адміністрація Джо Байдена ввела і відразу припинила дію санкцій проти компанії-оператора проекту газопроводу Nord Stream 2 AG і її гендиректора Маттіаса Варніга. Вашингтон пояснив свою позицію “національними інтересами”. Рішення розкритикував глава комітету із закордонних справ Сенату Роберт Менендес. Адміністрація Байдена раніше називала “Північний потік-2” “поганою ідеєю” і прикладом “шкідливого впливу Росії”, зазначив Менендес.

25 травня канцлер ФРН Ангела Меркель закликала враховувати інтереси України в переговорах США і Німеччини по “Північному потоку-2”. Також вона повідомила, що Німеччина продовжить обговорювати з США питання реалізації проекту і що Берлін завжди виступав проти екстериторіальних санкцій.