Народилась секс-символ 1950-х

1 червня 1926 року в Лос-Анджелесі народилась Норма Джин Мортенсон, яка стала відомою на весь світ як Мерлін Монро - кіноакторка та співачка. Її образ став одним з найкультовіших образів американського кінематографа і всієї світової культури.Життя в сиротинці і робота на авіаційному заводіМати майбутньої зірки, кіномонтажниця Гледіс Бейкер, мала кілька коханців, тому невідомо від кого з них народилася Норма. Гледіс страждала на розлади психіки, тому дитину забирали у прийомні сім'ї.Однією із опікунок дівчинки була найкраща подруга Гледіс — Грейс МакКі. Вона дозволяла Нормі носити макіяж та завивати волосся. Вони разом ходили в кінотеатри, формуючи у Норми захоплення кінофільмами та акторським мистецтвом. Саме Грейс сказала Нормі, що колись та стане кінозіркою."Коли мені було п'ять років, думаю, що тоді я і захотіла стати акторкою. Я любила грати. Мені не подобався світ навколо мене, тому що він був трохи похмурий, але я любила грати вдома… Світ на екрані настільки великий, а я була маленькою дитиною, яка перебувала в повній самоті. Так я закохалася в кіно", - розповідала Мерілін Монро в інтерв'ю журналові "Life"1935 року Ґрейс МакКі одружилася з Ервіном Годардом і віддала дев'ятирічну Норму до Лос-Анджелеського сирітського притулку.З початку 1938 року Норма деякий час живе в тітки Ані Ловер у Ван Найс біля Лос-Анджелеса. Там іде в середню школу. Коли тітка починає хворіти, дівчинку знову забирають до сиротинця.Щоб уникнути чергового притулку, 16-річна Норма бере шлюб з 21-річним Джеймсом Доґерті, після чого покидає школу й селиться у нього. Через рік після весілля чоловік влаштувався в торговий флот і відбув до Тихого Океану. За відсутності чоловіка Норма йде працювати на авіаційний завод. Армійський фотограф Девід Коновер пропонує стати моделлю для знімків, які мають підтримувати бойовий дух солдатів. Позує за $5 на годину.Найбільш амбітна і працьовита модель: перший успіх, ролі в кіно і кохання1945 року Норма фарбує волосся у платиновий колір і бере псевдонім Мерилін Монро. У ньому поєднує прізвище своєї бабусі та ім'я бродвейської діви Мерилін Міллер. Працює моделлю. Її обличчя 33 рази з'являється на обкладинках журналів. За словами керівника агентства Еммелайна Снівели, Монро була однією з найбільш амбітних і працьовитих моделей.Напередодні Різдва 1945 року Доґерті поставив перед дружиною ультиматум: або зніматися для журналів, або шлюб з ним. 13 вересня 1946 року пара розлучилася. Мерилін підписує контракт зі -студією ХХ Century Fox і починає зніматися в епізодах.1953 року Мерилін стає першою дівчиною журналу Playboy, її позиція як головного секс-символу підтвердилася. Наступного року виходить за бейсболіста Джо Ді Маджо. Через два роки розлучається. Той хоче ідеальну родину, а не дружину із задертою до пояса спідницею. Такий образ прилипає до Мерилін після фільму "Сверблячка сьомого року".У Монро спалахує роман з драматургом Артуром Міллером."Я раптово побачив у ній трагізм і глибину в погляді. Вона могла так дивитися на квітку, ніби ніколи раніше не бачила нічого подібного. Мені захотілося врятувати найкрасивішу дівчину Америки", - згадував Міллер.Акторка також закохується в драматурга."У нього розум потужніший, ніж у будь-кого з чоловіків, яких я знала. Вже хто-хто, а Міллер побачить у мені мене, а не Монро!", - розповідала Мерилін про коханого.У той час Артура судять за відмову співпрацювати з комісією щодо антиамериканської діяльності. Мерилін їздить на слухання справи, підтримує. Отримавши слово на засіданні, драматург оголошує про намір одружитися з Монро. Вся країна вважає його борцем за свободу, майже революціонером. До цього додається заява про шлюб із найсексапільнішою білявкою. Він опиняється на вершині популярності.Розвіяла образ гламурної білявки
Монро заявляє, що втомилася від однакових сексуальних ролей. Рік вивчає акторську майстерність. Після стрічки "Автобусна зупинка" критики пишуть, що вона розвіяла образ гламурної білявки і проявила себе актрисою.1959 року за роль у фільмі "У джазі тільки дівчата" отримує премію "Золотий глобус".1961-го розлучається з Артуром Міллером. Лікується у психіатричній лікарні від депресії.Її провокаційний виступ, 19 травня 1962 року, з нагоди ювілею президента США Джона Кеннеді називають однією з найскандальніших подій ХХ століття. У залі чекали понад 15 тисяч людей. Мерилін затримувалася. Ведучий кілька разів жартома оголошував її вихід. Вона підбігла до мікрофона маленькими кроками. Коли ж скинула білу норкову шубу – зал ахнув. Була в напівпрозорій сукні тілесного кольору. Вона так облягала тіло, що здавалося, актриса гола."З днем народження, пане президенте", – заспівала Монро. Потім продовжила: "Дякую, пане президенте, за все, що ви зробили, за всі битви, які ви виграли".Ця знаменита поява стала одним з останніх яскравих виступів Мерилін Монро. Менш ніж за три місяці, 5 серпня 1962 року, її знайшли мертвою. Похорон організовав і оплатив другий чоловік Мерилін Джо Ді Маджо. Він дозволив прийти лише родичам і близьким друзям. Поховали акторку на Вествудському кладовищі. Всього протягом 1947–1962 років за участю Мерилін Монро у США зняли 30 стрічок . Серед них "Ніагара", "Джентльмени віддають перевагу білявкам", "Сверблячка сьомого року" та "У джазі тільки дівчата". Була однією з найзатребуваніших і найкасовіших актрис, але при цьому заробляла менше за інших зірок Голівуду. Причина – невигідний контракт зі студією ХХ Century Fox. Її найбільший гонорар становив $200 тис. за зйомки у фільмі "Щось повинно трапитися" 1962 го. Для порівняння, Елізабет Тейлор за "Клеопатру" наступного року отримала $1 млн.