Якщо віриш у розп'ятих хлопчиків, то для тебе всі українці будуть погані — Наталка Ворожбит

Доки все ділимо на біле й чорне, в нас не буде порозуміння, діалогу, миру з нашими навіть колишніми співвітчизниками. Якщо спробувати зрозуміти їхню логіку, то це до чогось наблизить, розповіла в інтерв'ю журналу "Країна" режисерка, сценаристка і драматургиня Наталка Ворожбит.20 травня вийшов у прокат її кінодебют "Погані дороги". Також Наталка Ворожбит написала сценарії до фільмів "Кіборги" та "Дике поле"."Коли робиш кіно про війну, то наче розділяєшся навпіл, бо одна твоя частина – громадянка-патріотка. З другого боку є режисерка, яка працює з документом. І хоче, щоб усе було відображено максимально безжально і до своїх, і до чужих, – пояснює режисерка.

За словами Наталки Ворожбит, у "Поганих дорогах" вона була недостатньо сміливою й чесною."Можливо, це добре. Бо це не та війна, що закінчилася 10 років тому, – пояснює Ворожбит. – Складно було в новелі про підвал (за сюжетом, сепаратист утримує там українську журналістку. – Gazeta.ua) показати людське обличчя сепара. Змушувала себе подумки стати на його місце. Я на ту зону боюся заходити. Роблю над собою велике зусилля. Драматург має ставити себе на місце кожного з персонажів – негативних чи позитивних. І зрозуміти, чому той такий, чи потрібно його ненавидіти. Не впоралася зі своїм ставленням. Зрозуміла сепаратистів, але не простила"."На Донбасі ти не знаєш, хто свій, хто чужий. Інколи від людей, від яких не очікуєш, отримуєш допомогу і співчуття. Не уявляю, як можна на тих територіях восьмий рік жити й орієнтуватися, кому вірити. Якщо віриш у розп'ятих хлопчиків, то для тебе всі українці будуть погані. Так само, якщо віриш, що там всі сєпари і нєгадяї," – додає режисерка.Повне інтерв'ю з Наталкою Ворожбит читайте в журналі "Країна" від 3 червня. А також дивіться у програмі "БОЧКА. Розмова по-українськи" на YouТube-каналі Gazeta.ua.Стрічку "Погані дороги" про мешканців Донбасу в умовах російсько-української війни Наталка Ворожбит зняла за однойменною п'єсою. Її ставили у лондонському театрі Royal Court і Київському театрі на лівому березі.