Військовий порт звели з руїн стародавнього Херсонеса

На березі Ахтіарської бухти 14 червня 1783-го адмірал Томас Макензі заснував першу в Криму військово-морську базу Ахтіар, згодом названу Севастополем.Адмірал шотландського походження Томас Макензі прибув на півострів Крим на фрегаті "Обережний" під командуванням капітана Івана Берсенєва. Мав вибрати гавань на південно-західному узбережжі, на якому збиралися побудувати стратегічно необхідний військовий порт.Коли зійшли на плоский мис, то вони відразу ж вирішили тут закладати порт. З цього мису було добре видно вхід в бухту і вся бухта, що тягнеться до руїн Інкерману. Берсенєв рекомендував її як базу для кораблів майбутнього Чорноморського флоту. 21 лютого 1784-го Катерина II своїм указом наказала влаштувати на його місці велику фортецю і назвати Севастополем. Адміністративно Севастополь увійшов до складу Таврійської області, утвореної в складі Катеринославського намісництва. Назва міста складається з двох грецьких слів Севастос — "священний" і поліс — "місто".Почалися роботи із закладки військового порту. В околицях гавані знайшли старі каменоломні. Там камнетеси почали здобувати будівельний камінь. Частину каменя брали з руїн стародавнього Херсонеса, підриваючи будівлі, які на той час ще добре збереглися. Одночасно з будівництвом міста почалося межування земель. Морському відомству була виділена обширна ділянка землі. Зараз площа території міста становить 1079 км², при цьому акваторії внутрішніх морських бухт займають 216 км². У березні 2014-го в результаті анексії Криму місто опинилось під контролем Росії.В Криму 8червня 1827-го засновали грязьовий курорт Саки. Це перша в Російській імперії грязелікарня. За часів Кримського ханства Саки був невеликим селом, що входив у володіння знатного кримського роду Мансур.Лікувальні грязі унікальні по своїх цілющих властивостях. У їх складі різні речовини органічного і неорганічного походження. Лікувальний мул насичений сірководнем. Грязь підвищує опір хворобам, припиняє розмноження мікробів.