"Війна між гумором і цинізмом" - норвежець дослідив українські й російські пісні

Науковець і політолог з Норвегії Арве Гансен кілька років жив в Україні і досліджував пісні Революції Гідності. Пізніше вирішив подивитися на українсько-російську війну з боку пісенної творчості.Він розповів, які саме особливості пісень війни спостеріг."Коли почалися військові події у Криму і на Донбасі, ми з трьома колегами в Норвегії та Німеччині відправляли один одному посилання на пісні в YouTube. Тема цих електронних листів була "WoS" - абревіатура від англійської "War of Songs". І незабаром помітили, що у нас дуже багато назбиралося цих "військових пісень".Пісні демонструють, як музика двох країн у цій пісенній війні відрізняється одна від одної. З одного боку, є українці, які користуються гумором у боротьбі проти своїх "воріженьків". З другого — Росія, яка робить вигляд, що війни немає, співає про мир, єдність і порозуміння.Українці, не дивлячись на криваву революцію, вторгнення та війну, продовжували використовувати гумор у своїх піснях. Це спосіб не лише переживати складні ситуації, але й за допомогою гумору об'єднувати людей. Можна сказати, що українсько-російська пісенна війна — це війна між гумором і цинізмом", - сказав він."Більшість пісень написані, так би мовити, "для внутрішнього користування", щоб мотивувати співвітчизників до боротьби. Також є пісні, написані для світової спільноти. І тут, мені здається, "Євробачення" - гарний приклад. Цей конкурс, який мав би бути аполітичним, став міжнародним полем бою. Полем, на якому російські музиканти хочуть показувати свою країну як миролюбну і відкриту. Їм відповідають інші пострадянські країни, як Україна і Грузія. Як це було з "1944" Джамали або з "We Don't Wanna Put In" грузинського гурту "Stephane & 3G", що на слух сприймається як "Ми не хочемо Путіна", - додав Арве Хансен.Інтерв'ю із Арве Гансеном читайте в журналі "Країна".Пісні Dakh Daughters розкривають історію Революції гідності.