/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F64%2F093ed0f52a02130d71d6ec08fe066c3b.jpg)
На тілі священика вирізали хрест і посипали сіллю
30 червня 1941-го у в'язниці міста Перемишляни, що на Львівщині, чекісти стратили священника УГКЦ 52-річного Олексія Боднара. Вирізали на його тілі хрест та посипали його сіллю.Чоловік народився 1889 року в селі Торгів на Львівщині. Закінчив Львівську греко-католицьку духовну семінарію, а висвячення на ієрея прийняв за часів Першої світової війни. Служив управителем парафій у декількох селах.1921 року почав виконувати ті ж обов'язки у селі Боршів. Викладав релігію в місцевій школі, водночас активно займався національно-просвітницькою діяльністю - замовляв до села українські книги та часописи. Цим викликав незадоволення з боку поляків, але вони не протидіяли. Пізніше Олексій Боднар створив у селі осередок Українського Католицького Союзу. Організація прагнула підтримувати всебічний розвиток українського народу в християнському дусі.1932 року Боднар відгукнувся на прохання митрополита Андрея Шептицького зібрати допомогу бідним та безробітним, а 1938 року Шептицький призначив священника куратором освіти Перемишлянського деканату.Незабаром розпочалася Друга світова війна. Західну Україну окупували радянські війська, а спецслужби розпочали переслідування Греко-католицької церкви та усіх активних проукраїнських діячів. Уже 1941 року, із наступом німців на СРСР, переслідування та арешти змінились масовими розправами. Отця Боднара попередили про небезпеку та порадили сховатися, але він відмовився і сказав, що не вчинив нічого злого.26 червня його арештували та кинули до в'язниці НКВД в Перемишлянах. Катували 4 доби, а після того розстріляли разом із іншими в'язнями. Німецька адміністрація дозволила доставити тіло отця до Боршева, де 1 липня 1941 року його поховали.У квітні 1941-го в УРСР діяло 62 в'язниці, з них 26 тюрем у Західній Україні. Тюрми були переповнені в'язнями - в них утримували 72 тис. 768 людей. Там сиділи політики, релігійні діячі, представники інтелігенції, колишні чиновники та військові, "куркулі", активісти національно-визвольного руху, кримінальні злочинці та арештовані за різні побутові злочини.Нарком державної безпеки Всеволод Меркулов видав наказ, в якому йшлося про терміновий облік усіх в'язнів у тюрмах. Мали провести розподіл на тих, що підлягають депортації в концтабори ГУЛАГу і тих, кого необхідно розстріляти.У багатьох містах Західної України після сильних нацистських бомбардувань місцеві очільники НКВС самостійно почали знищувати в'язнів. Прокурор Львівської області Леонтій Харитонов санкціонував страту політичних в'язнів."Ворогів народу" без суду поливали чергами із автоматів просто в камерах через дверцята для передачі їжі, закидали гранатами. Трупи ховали в подвір'ях в'язниць.

