У МВС розкрили нові відомості про інцидент з "голосіївським стрільцем"

Так званий "голосіївський стрілець" Іван Мартинюк, який днями влаштував стрілянину в Києві, знав, що стріляє в співробітника поліції.

Про це заявив радник міністра внутрішніх справ Володимир Мартиненко в ефірі каналу "Україна 24".

Зокрема, чиновника запитали, чи може людина використовувати зареєстровану зброю, якщо в його квартиру хтось лізе.

"Посягання на житло в даному випадку поліцейським могло бути? Ні, не могло. Ситуація була конфліктна, до того могло відбуватися що завгодно. Ми говоримо з того моменту, коли туди приїхали поліцейські, представилися через двері, почали вести з чоловіком в квартирі переговори, коли був постріл у бік поліцейських. Я наполягаю на тому, що він знав, що там поліцейський", - підкреслив Мартиненко.

Він також пояснив, що якщо говорити про застосування зброї з метою захисту свого житла, то виникає "тонке питання":

"Є межі житла, і ці межі точно не за дверима. І коли ми застосовуємо зброю або інші засоби в межах квартири - так, будь ласка, але треба чітко розуміти, що куля летить не до дверей, а далі".

Як повідомляв УНІАН, вранці 7 липня в Києві пройшла спецоперація по затриманню озброєного громадянина. За попередньою інформацією, співробітники патрульної поліції виїхали на виклик з приводу конфлікту в квартирі на проспекті Голосіївському. На місці події власник квартири вистрілив з мисливської рушниці через двері закритої квартири в напрямку знаходилися там поліцейських та інших осіб.

В результаті три людини отримали поранення, двоє, в тому числі поліцейський, - вогнепальне.

Чоловік також намагався підпалити квартиру, в якій знаходився. Пізніше його затримали.

8 липня Івану Мартинюку повідомили про підозру. Його дії кваліфіковані як замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків та замах на вбивство двох осіб (ст. 348 КК України, ч. 2 ст. 15, П. 1. ч. 2 ст. 115 КК України).

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Юрій Годован