Щорічно Офіс торгового представника США (USTR) випускає Спеціальний звіт 301, у якому надається огляд захисту прав інтелектуальної власності у «проблемних» країнах. Цього року їх 32, в тому числі й Україна, яка знову залишилася у «пріоритетному списку спостереження».
Втім, якщо порівняти звіти 2019–2021 років, критичний тон щодо України з року в рік пом’якшується. Тобто на міжнародному рівні є помітною об’єктивна позитивна динаміка в боротьбі з піратством, яка в нас відбувається. Розгляньмо, що ж саме було помічено.
Загалом зазначається, що з 2018 року Україна домоглася стійкого прогресу в захисті інтелектуальної власності (ІВ), хоча він і залишається незадовільним. У звіті критикують три аспекти: 1) систему організацій колективного управління (ОКУ), які відповідають за збір та розподіл винагороди правовласникам за музичні права; 2) використання неліцензійного ПО держорганами; 3) боротьбу з онлайн-піратством.
Законність та прозорість діяльності ОКУ — справді відкрите питання для України. Через конфлікти між основними суперниками ринку ОКУ за два роки Мінекономіки не завершило останніх акредитаційних процедур, а акредитовані організації наразі не забезпечують належного рівня прозорості у зборі та розподілі винагороди правовласникам. Акредитовані ОКУ не стали сервісом для правовласника та користувача, якими вони є в усьому світі. Жодна організація не має технічного рішення та можливості формувати звітність про використання музичних творів, яка повинна забезпечувати справедливий та прозорий розподіл зібраної винагороди. Водночас більшість користувачів не готові сплачувати передбачену законом винагороду. Вони оспорюють законність проведених акредитацій та перебувають у судових процесах із ОКУ щодо укладення договорів або стягнення компенсацій.
Використання ліцензійного програмного забезпечення державними органами важко коментувати, оскільки, з одного боку, це значна стаття витрат державного бюджету в умовах економічної кризи, а з іншого — як можна боротися з піратством у країні, коли самі державні інституції порушують права іноземних правовласників?
Врешті-решт, питання онлайн-піратства згадується лише на третьому місці в рейтингу порушень, що також можна розцінювати як позитивний тренд. Як і в кількох останніх звітах USTR, знову було згадано закон 2017 року «Про державну підтримку кінематографії», який вніс суттєві зміни в алгоритми боротьби з онлайн-піратством та посилив кримінальну відповідальність за порушення прав ІВ. Але якщо раніше процедури переслідування злочинців згідно з цим законом описувалися як дуже складні, зараз відмічається більша його ефективність: «Такі ініціативи, як операція кіберполіції по боротьбі з піратством у квітні 2019 року, в поєднанні зі скоординованим і ефективним переслідуванням операторів незаконних вебсайтів допоможуть боротися з онлайн-піратством в Україні». Втім, вони упустили, що аналогічна операція «Пірат» була проведена й у2020 році.
За даними учасників ініціативи «Чисте небо», протягом2017–2020 рр. судами було винесено понад 40 вироків за статтею 176 Кримінального кодексу України щодо порушення прав ІВ. Ця позитивна динаміка, як і реальна ефективність саме кримінального переслідування злочинців, не згадується у Спеціальному звіті 301, хоча і звертається увага на перше кримінальне провадження, яке було відкрито за фактом фінансування піратства.
У Звіті 301 також ідеться про необхідність застосування положень Закону України «Про авторські і суміжні права» як інструмента протидії й боротьби з піратством. Проте з практичної точки зору я оцінюю його ефективність досить стримано і віддаю пріоритет нормам кримінального кодексу, який не дає можливості злочинцеві уникати відповідальності незначними зусиллями.
Цього року очікується ще ряд важливих законодавчих змін, до яких долучилась ініціатива «Чисте небо», працюючи над цим кілька років поспіль. Серед них — нові зміни до кримінального законодавства, які вже перебувають на розгляді комітетів ВРУ, та обмеження можливостей фінансування піратства в рекламному законодавстві. Вірю, що саме набутий нами за 8 років боротьби з піратством практичний досвід буде аргументом для депутатів у підтримці цих ініціатив парламентом.
Починаючи з минулого року у звітах USTR схвалюється збільшення числа співробітників кіберполіції та державних інспекторів з інтелектуальної власності, що, «ймовірно, допоможе в боротьбі з онлайн-піратством». Також вітається створення та процес запуску, хоча й повільний, Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Кіберполіція, на мою думку, справді потребує додаткових ресурсів і кваліфікованих кадрів. Разом із тим ще більшу проблематику бачу в забезпеченні навчання органів досудового слідства, підвищенні кваліфікації прокурорів та суддів, які супроводжують та розглядають справи щодо порушення прав ІВ. У цьому аспекті було б доречним наділити Вищий суд з питань ІВ повноваженнями щодо розгляду специфічних кримінальних справ, але кількість суддів наразі обмежена Й сам суд ще не розпочав свою роботу. Що стосується державних інспекторів, то для збільшення їх чисельності має бути сформований відповідний обсяг завдань, які їм будуть делеговані. Наразі вони переважно виконують тільки «формальні» вимоги.
Крім цього, у документі згадано, що 2020 року Україна прийняла закон про створення Національного органу ІВ замість Державної служби ІВ, та висловлюється надія на співпрацю США з цим органом.
В цілому, за оцінкою USTR 2021, значимість кроків, які робить Україна у боротьбі з піратством, помітно підвищилась. Ініціатива «Чисте небо» причетна до більшості змін на цьому шляху — як на національному рівні, так і на міжнародному. Зокрема, з нашою допомогою Україна розпочала співпрацю із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності та долучилася до їхнього міжнародного blacklist WIPO Alert, у який нещодавно вже внесено 4 нелегальні ресурси від України і на черзі наступний більш широкий список.
І хоча в цьогорічному звіті Україна ще залишається у пріоритетному списку спостереження, головні акценти зроблено не на онлайн-піратстві, а на використанні неліцензійного ПЗ державними установами та на організаціях колективного управління.
Фото: unn.com.ua