Героїня фільму "Титан" вагітніє від автомобіля

Фільм жахів "Титан" - найрадикальніший та об'єктивно найкращий лауреат "Золотої пальмової гілки" за останні роки.Так вважає кінознавець і виконавчий продюсер телеканалу "UA: Культура" Лук'ян Галкін. Розповів про головного переможця 74-го Каннського міжнародного кінофестивалю в репортажі на ютуб-каналі "Суспільне Культура".Стрічка "Титан" французької режисерки Джулії Дюкорно розповідає про танцівницю Алексію. 10-річною потрапила в автокатастрофу. Отримала травму голови. Їй вставили в череп титанову пластину. Виступає на автошоу з танцями на капотах. Має спалахи агресії. Вбиває всіх, хто хоче від неї любові чи сексу. Її збуджують лише машини. Вагітніє від "Кадилаку", за сюжетом."Я дивився багато жорсткого кіно, але такого ще не бачив. Часом було нестерпно - кілька разів заплющував очі, - говорить Лук'ян Галкін. - Через соціопатію героїня стає серійною вбивцею, хоча й не ходить з ножем темними під'їздами. Першому залицяльнику встромляє у вухо шпильку для волосся. Батьків спалює живцем. Так здійснює акт помсти за холодність та ігнорування. Це метафора того, що емоційна шкода, яку завдають рідні, нітрохи не краща за фізичну.Алексія не підпускає до себе людей, не контактує з оточенням, практично не говорить. Знаходить так званого названого батька в особі начальника рятувальної служби. Він бачить у жінці зниклого безвісти сина. У них утворюється контакт, якого раніше не мала ні з ким.Ключовий тут мотив прийняття себе. Особливо після трансформації тіла під час вагітності, ще й нетипової. Є чудова і промовиста сцена. Алексія вдавала із себе чоловіка в команді рятівників. Але вирішує не маскуватися під середовище. Танець на даху пожежної машини стає неочікуваним для колег. У цей момент героїня знаходить примирення із собою. Болюча тема тілесності актуальна і для жінок, і для чоловіків. Зараз про це почали говорити значно більше.Ціную історію не за насилля. Користуючись цими прийомами, режисерка розповідає про віднаходження жінкою свого я, ідентичності та власних кордонів. А неконвенційна форма зробить картину помітнішою, приверне увагу найширшої аудиторії. Обговорюватимуть довго. Багато людей будуть не готові. Саме за такі неформатні фільми на важливі теми ми цінуємо світові кінофестивалі".Джулія Дюкорно стала другою режисеркою в історії, що отримала "Золоту пальмову гілку".

74-й Каннський кінофестиваль проходив 6-17 липня в Палаці фестивалів та конгресів на узбережжі міста Канни, Франція. В основний конкурс увійшли 24 фільми. Загалом на кінофорумі показали 142 стрічки.Серед них - дві українськи прем'єри. Документалістика режисера Сергія Лозниці "Бабин яр. Контекст" у копродукції з Нідерландами. Розповідає про масові вбивства євреїв в окупованому нацистами Києві у вересні 1941-го.Картина отримала спеціальний призом журі премії "Золоте око". Та драма француза Елі Ґраппе "Ольга" спільного виробництва України, Франції та Швейцарії. Дія відбувається 2013-го. Головна героїня - 15-річна гімнастка. Розривається між Швейцарією, де вона тренується до чемпіонату Європи в рамках підготовки до Олімпійських ігор. Та Україною, де її мати-журналістка висвітлює події Євромайдану.Фільм здобув нагороду за найкращий сценарій у конкурсній програмі "Тиждень критики".