"Саме так я і хотів піти з життя" - художник вистрілив у себе посеред пшеничного поля

Увечері 27 липня 1890 року голландський художник Вінсент ван Ґоґ вистрілив собі в груди з револьверу. Був тяжко поранений. Повернувся до готелю, в якому помер через два дні на руках брата.Народився митець 30 березня 1853 року в нідерландському місті Зюндерт. Його батько був пастором Нідерландської реформаторської церкви. У 15 років Вінсент отримав місце дилера в художньо-торговій компанії дядька. Працював спочатку в Гаазі, а потім у лондонській філії. Згодом вирішив стати пастором. 1878 року провалив іспити в амстердамський університет, потім - у Протестантську місіонерську школу недалеко від Брюсселя.1880 року захопився живописом. П'ять років по тому в бельгійському Антверпені почав відвідувати класи в Академії мистецтв і приватну школу малювання. Жив завдяки фінансовій підтримці батьків та брата Тео. За цей період написав такі роботи, як "Їдці картоплі", "Ткач" і "Натюрморт з лялькою і капелюхом".У лютому 1886 року приїхав до брата в Париж. Тео ван Ґоґ на той час керував французькою філією своєї художньої галереї. Вінсент відкрив для себе імпресіоністів і захопився колоритом фарб, змінив манеру малювання. Навчався у живописця Фернана Кормона.У 1888-му ознаки душевної хвороби ван Ґоґа частіше проявлялися. У грудні цього ж року відрізав собі ліве вухо під впливому душевного розладу. Тоді він переїхав на південь Франції - у місто Арль. Близько року плідно працював там. Написав "Квітучу сливу", "Міст Ланглуа", "Долина Ла Кро".Згодом потрапив у лікарню для душевнохворих. Декілька разів добровільно відправлявся на лікування до психіатричних лікарень. В одній із них написав знамениту картину "Зоряна ніч". Згодом у листі до брата ділився, що його надихнув пейзаж, який побачив із вікна палати в Сен-Ремі."Цього ранку я виглянув з вікна і побачив довколишній ландшафт задовго до світанку, коли на небі була одна ранкова зоря, яка здавалася дуже великою. Добіньї і Руссо уже її малювали, виражаючи усю властиву їй інтимність, увесь неосяжний спокій і величність, але також додаючи до картини щось дуже особисте, щось розпачливе. До таких емоцій я не відчуваю відрази", - писав художник.Працював ван Ґоґ над картиною вдень і зобразив свої емоції. Також додав вигадані елементи, зокрема, - місто біля підніжжя Малих Альп. Так хотів помістити на полотні спогади про ті голландські села, у яких полюбляв прогулюватися юнаком.

У травні 1890 року після виходу із психіатричної лікарні поселився поблизу Парижа в Овер-сюр-Уазі. За кілька місяців життя тут створив близько 70 картин.Митець відчував, що його хвороба стає тягарем для оточуючих. Він позичив у власника готелю револьвер. Уранці 27 липня 1890 року Вінсент взяв мольберт і фарби та попрямував до пшеничного поля. Там дістав револьвер і вистрілив собі в груди. Куля зрикошетила в ребро. Він втратив свідомість і впав. Увечері спробував завершити справу, але не знайшов зброю.Коли тяжко поранений художник повернувся до готелю, його знайшов лікар-гомеопат Гаше - шанувальник мистецтва, який часто спілкувався з Вінсентом. Той викликав лікаря й надіслав листа брату митця. Тео приїхав наступного дня.Уночі стався епілептичний напад у Вінсента. 29 липня о 1:30 митець помер."Я залишався з ним поруч, поки все не скінчилось. Останні його слова були: "Саме так я і хотів піти з життя". Через кілька хвилин він нарешті знайшов спокій, якого не мав усе життя", - написав Тео своїй дружині Йоганні.Вінсенту було 37 років. Художника поховали у французькому Овері.Пістолет, із якого застрелився художник Вінсент ван Гог, продали 19 червня на аукціоні Drouot у Парижі за € 162 тис. Початкову ціну зброї встановили в діапазоні від €40 тис. до €60 тис. Лот описали як "найвідомішу зброю в історії мистецтва". Ім'я нового власника не назвали.Продала револьвер художниця Режин Тагліана, донька Роджера і Мішелін Тагліанів. 1952-го вони купили кафе, де Ван Гог поселився 1890-го. Сам пістолет знайшли близько 1960-го у землі відразу за замком в Овер-сюр-Уазе. Це село знаходилось на півночі від Парижа. Саме там художник провів свої останні 70 днів.