Ціни на газ у Європі б’ють багаторічні рекорди. Наприкінці липня спотова ціна газу в Європі на хабі TTF зросла до $484 за тис. куб. м. А вересневий ф’ючерс узагалі перевищив позначку в $500 за 1 тис. кубів: 2 серпня зафіксували ціну в $525. Як констатують фахівці, таких цін ринок не бачив щонайменше 13 років.
Усе це відбувається на тлі низького рівня запасів у підземних сховищах ЄС і шантажу Газпрому, котрий цілеспрямовано “сушить” європейський ринок.
Газпром створив штучний дефіцит газу в Європі
Російський монополіст свідомо обмежує обсяги поставок свого газу до європейських країн, стимулюючи дефіцит та зростання цін. Тоді, коли Європа потребує додаткових обсягів для споживання та закачування в сховища, Газпром ігнорує можливості збільшення поставок, зокрема – через недовантажену українську ГТС.
Оператор ГТС України пропонував Газпрому додаткові транзитні потужності обсягом 63,7 млн куб. м газу на добу, починаючи з квітня. Але Росія від них відмовилася, навіть попри заплановані ремонти інших своїх газогонів.
Для Європи це означало недоотримання майже 2 млрд куб. м газу в активний літній сезон закачування до підземних сховищ. Росіяни продовжили створювати штучний дефіцит газу на європейському ринку, відмовившись бронювати додаткові транзитні потужності України й на четвертий квартал цього року.
Крім України, Газпром також відмовився бронювати транзитні потужності газопроводу Ямал-Європа через Польщу на четвертий квартал, а також на перші три квартали 2022 року.
А 3 серпня, за даними порталу Gas Infrastructure Europe, російський монополіст фактично зупинив закачування газу в підземні сховища Європи.
Зокрема, зупинився процес наповнення сховища Бергермеєр у Нідерландах і Реден у Німеччині, а з ПСГ Хайдах в Австрії узагалі почали відбір палива. Рівень заповнення сховищ газу в Європі – найнижчий для цієї пори року за останні 10 років.
Паралельно скоротилися постачання газу через газогін Ямал-Європа, що проходить через Білорусь і Польщу до Німеччини. Замість 84 млн куб. м, що були зафіксовані за попередні кілька діб, у вівторок транзит скоротився до менш ніж 50 млн куб. м на добу.
Росія шантажує Європу Північним потоком-2
Обмежуючи поставки й осушуючи ринок ЄС, Газпром шантажує Захід у питанні Північного потоку-2, переконані фахівці. У Москві сподіваються, що, відчуваючи гостру потребу в паливі взимку, ЄС буде лояльнішим до швидкого запуску сумнозвісного обхідного газогону Кремля й не чинитиме спротиву його сертифікації.
— Такими діями Кремль надсилає чіткий сигнал, що без запуску Північного потоку-2 не варто чекати на збільшення обсягів поставок газу. Сподіваємося, що ЄС вірно прочитає цей сигнал і антимонопольний орган Європи надасть відповідну оцінку, – вважає генеральний директор Оператора ГТС України Сергій Макогон.
На його думку, якщо не трапиться нічого екстраординарного і Газпром не збільшить обсяги постачання газу до Європи, ціна, найімовірніше, продовжить зростати. Адже саме зараз необхідно забезпечити закачування достатнього обсягу газу до підземних сховищ ЄС на опалювальний сезон.
Урятувати ситуацію міг би газ із країн Середньої Азії, який би йшов транзитом до Європи через ГТС Росії та України. Та Газпром досі блокує його, монополізувавши експорт зі сходу.
— Після того, як Газпром не забронював додаткові транзитні потужності через Україну, ціни на газ в Європі продовжили зростання. Створена штучна монополія Газпрому на експорт газу з РФ не дозволяє іншим гравцям використовувати транзитні потужності української ГТС. На мою думку, Європейський Антимонопольний орган повинен звернути увагу на такі дії домінуючого постачальника газу, – додає Сергій Макогон.
Та профільні органи ЄС досі не відреагували. Хоча фахівці переконані: Росія демонстративно шантажує Європу й лобіює свої геополітичні інтереси.
— Мене дивує, що Європейська комісія та її генеральний директорат, який відповідає за дотримання конкурентної політики, не проводять відповідне дослідження антиконкурентної та неринкової поведінки Газпрому і його клієнтів, – сказав президент Центру глобалістики Стратегія XXI Михайло Гончар.
У найближчі роки газ залишатиметься дорогим
Експерти попереджають: якщо наступна зима не буде теплою, світові ціни на газ, ймовірно, зростатимуть і далі. Цьому сприяють не лише антиконкурентна поведінка Газпрому, а й інші фактори. Зокрема – падіння обсягів видобутку в Нідерландах – на найбільшому європейському родовищі газу.
— За результатами 2020 року, із Гронінгена було видобуто лише 8,6 млрд, що співрозмірно з річним споживанням газу в Чехії, – пояснює директор з інтегрованих комунікацій Групи Нафтогаз Максим Білявський. – Нідерландська влада вирішила виводити з експлуатації це родовище у 2025-2028 році, попри доведені запаси газу (2,7 трлн куб. м). Офіційна причина такого рішення – землетруси в районі родовища Гронінген.
Паралельно в ЄС зростає попит на газ. На думку фахівців, глобальний кліматичний тренд у найближчі 5 років остаточно витіснить теплову генерацію і, відповідно, спонукатиме виробників електроенергії збільшувати частку споживання блакитного палива. Тож рівень імпортозалежності європейського ринку від поставок газу із РФ, США та інших постачальників скрапленого газу зросте.
Відтак, суттєвого зменшення котирувань у найближчі три роки фахівці не очікують. Тому Європі, а з нею – й Україні – варто знову звикати до дорогих енергоресурсів. На щастя, вітчизняні підземні сховища мають достатні запаси газу. Станом на 1 серпня вони налічують 17 млрд куб. м.
Такого показника планували досягти на середину жовтня, але вітчизняні газовики впоралися навіть раніше. Тож попри рекордні ціни й складну ситуацію на європейському ринку, в Україні дефіциту блакитного палива взимку не очікують.
Яких цін чекати українцям?
Україна інтегрована в європейський газовий ринок. Близько третини свого споживання блакитного палива країна імпортує саме з ЄС. Тому зростання цін на тамтешніх хабах неминуче впливає і на український ринок. Ресурс вересня на Українській енергетичній біржі вже торгується по 18 грн за кубометр. Але йдеться про промислових споживачів – тобто такі високі ціни платитиме лише бізнес.
Натомість побутові споживачі (населення) цього опалювального сезону цінових шоків не відчують. Завдяки річним, фіксованим цінам на газ люди платитимуть від 7,80 до 13,50 грн за кубометр, залежно від постачальника.
Такі ціни діятимуть аж до кінця опалювального сезону. Тож додаткового подорожчання газу для населення взимку боятися не варто, заспокоюють в уряді. Нагадаємо, що річні ціни діють як базові – на них цієї весни автоматично перевели всіх побутових споживачів.
Так само від сезонних коливань захистили й виробників тепла. Їм запропонували вигідні трирічні угоди зі спеціальною ціною.
— Нафтогаз зі свого боку зробив усе, щоб забезпечити тепловиків ресурсом на опалювальний сезон. ТКЕ запропонували вигідні довгострокові угоди по 7,42 грн за кубометр. Таким чином, газова складова в тарифах на тепло, у порівнянні з минулим сезоном, не зросте.
Тобто потреби піднімати тарифи на тепло через ціну газу точно немає. Але віднедавна тарифи на тепло та гаряче водопостачання повністю залежать від місцевої влади.
Тож рішення про підняття чи непідняття тарифів кожне окреме місто чи містечко ухвалюватиме самостійно. Але ціна газу для ТКЕ не зросте, міста будуть з теплом, – наголосив голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко.
Уряд уже закликав органи місцевої влади проконтролювати, щоб їхні підприємства теплокомуненерго встигли підписати угоду про постачання газу до старту опалювального сезону.
Інакше забезпечити комунальні підприємства паливом буде змушений Постачальник останньої надії, але вже за вищими цінами. Тож, аби отримати вигіднішу ціну на газ, краще заздалегідь укласти відповідну угоду.
— Закликаю комунальні підприємства, якими опікується місцева влада, переходити на трирічний контракт з Нафтогазом, в якому передбачена ціна 7,42 грн за кубометр.
Така ціна буде діяти фактично цілий рік, незалежно від коливань на газових ринках. Сьогодні це особливо важливо, коли ціни на газ у Європі та світі перебувають на одній із найвищих позначок за останні 10 років.
Тому правильне управління підприємствами теплопостачання зі сторони місцевих керівників – це питання не лише енергетичної безпеки, а йсоціальної підтримки громадян, які отримають менші платіжки, – наголосив на засіданні Кабміну прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Зменшити витрати допоможе енергоефективність
Суттєво зменшити свої витрати на комірне можна й завдяки енергоефективним заходам. Фахівці нагадують: потенціал для економії ресурсів, а отже й коштів, в Україні з її високим рівнем енергоспоживання – величезний.
У разі, якщо населення та підприємства теплокомуненерго сповна скористаються потенціалом енергозбереження, вони зможуть скоротити споживання на 40-50%. Тобто замість 13-15 млрд кубів на рік побутові споживачі та тепловики могли б споживати приблизно 6,5-8 млрд кубів.
Для порівняння: торік Україна імпортувала трохи понад 10 млрд кубів газу. Таким чином, потреби країни в дорогому імпортному газі цілком реально звести до мінімуму завдяки сучаснішим технологіям та розумнішому використанню ресурсів.
Тож енергоефективність і як наслідок – зменшення споживання – в цьому контексті мають стати завданням №1 для країни, наполягають експерти.