/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2Fcddcd7f54419b26dfb59d782ed681442.jpg)
Наївність з боку США і корупція: світові ЗМІ про причини захоплення Афганістану
15 серпня стало відомо, що бойовики терористичної організації Талібан захопили всі великі населені пункти Афганістану. Президент країни Ашраф Гані вилетів до Таджикистану. Він погодився піти у відставку і залишити країну.
Видання Vox зазначає: крах афганського уряду передусім виник через невизначеність після переговорів, що відбулися у місті Доха (Катар) понад півтора року тому.
Тоді, у лютому 2020 року, була укладена угода між США і Талібаном, яка передбачала виведення американських військ з Афганістану, якщо таліби дотримуватимуться домовленостей щодо боротьби з тероризмом.
Один із спецпризначенців пізніше зазначив, що урядові чиновники вважали цю угоду кінцем. Адже після її підписання умови в афганських збройних силах швидко погіршилися під впливом корупції і спроб вижити в боротьбі з талібами. Оскільки військова присутність США почала скорочувалось.
Зі свого боку таліби почали відправляти невеликі групи бойовиків на підконтрольні уряду сільські застави, укладаючи угоди з місцевими чиновниками за допомогою хабарів або гарантій безпеки.
Журналіст британського видання The Guardian Патрік Вінтур пише, що американські генерали та політики в своїх заявах постійно завищували оцінки боєздатності афганських армії, поліції і спецслужб.
На його думку, є декілька причин краху афганських урядових сил. Серед них журналіст називає корупцію в армії і поліції, нездатність впоратися зі складною технікою через низький рівень освіти і нездатність платити зарплату військовим через захоплення талібами прикордонних пунктів.
Загалом же західні і європейські ЗМІ серед головних причин, чому урядові війська так швидко залишили Афганістан, називають корупцію і наївність з боку США (адже ще в липні президент Штатів Джо Байден говорив, що таліби навряд чи захоплять владу в після виходу військових західних країн).
Також світова преса порівнює падіння Кабула з падінням Сайгона (столиця Південного В’єтнаму) у 1975 році. Але міжнародні оглядачі зазначають, що тоді місто зайняли лише через два роки після виведення американських військ.
Ситуація в Афганістані
15 серпня Афганістан фактично перейшов під повний контроль Талібану, який вже контролював територію країни з 1996 по 2001 рік.
Але тоді, після терактів 11 вересня 2001 року, США ввели війська в країну і розгромили сили угруповання за підтримки опозиційно налаштованих до талібів афганців.
Протягом 20 останніх років Афганістаном керував уряд, який підтримували Штати. Проте повний контроль над територією країни за цей час так і не вдалося встановити.
У квітні 2021 року президент Джо Байден оголосив про виведення американських військ з Афганістану. Це передбачала угода, підписана у 2020 році між США і талібами.

