Галаневич із ДахаБраха: Усе життя – частина політики, ми не можемо бути поза нею

В ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV лідер гурту ДахаБраха Марко Галаневич розповів про творчість колективу, етнічні мотиви у сучасних піснях та громадянську позицію.

– У вас особливий репертуар та дуже своєрідні тексти пісень. Зазвичай люди вас або не розуміють, або сприймають дуже яскраво. Звідки ви черпаєте ці тексти?  

– Більшість текстів, які ми використовуємо – це старі, перевірені часом пісні. Це український мелос, епос і українська автентична музична культура.

Це те, що дівчата, їхні колеги і викладачі позбирали у бабусь, позаписували по всій території України.

– Скільки цим пісням років? 

– Є багато обрядових композицій, які мають дохристиянське походження. Наприклад, русальні чи купальські. Відповідно, їм вже більше 1 тис. років.

– Коли ви почали виконувати таку музику, чи думали, що це сприйметься так масштабно?

– У нас всіх різний шлях до музики ДахиБрахи. Дівчатка все життя разом працювали, вони ще у дитячих колективах вивчали етно-музику, тому від початку знали, чим будуть займатися у житті. Вони справжні майстри і етномузикологи, це їхнє покликання.

У мене було трохи інакше. Я виріс у сільській місцевості, потім вступив у Національний університет ім. Т.Шевченка, де вчився на філолога. Пізніше я захопився театром і ближче познайомився з автентичною українською піснею, яку я знав з дитинства. Але тоді я не усвідомлював її цінність та особливості.

У театрі Дах я познайомився з Владом Троїцьким, якому належить ідея створення ДахиБрахи, а також ідеї таких сміливих експерементів з українською автентичною піснею.

– Зараз багато виконавців почали додавати в музику етномотиви. Чи бачите ви в цьому суспільну мету?

– Ми щасливі, що експерименти з етнічною музикою стали досить популярними і вагомими в українській музичній культурі. Це дуже приємно, оскільки ми вбачаємо в цьому нашу силу, вагу, особливість і оригінальність. Кожен народ цікавий своєю автентичною народною культурою. Вона відрізняється, на відміну від поп-музики, яка зараз у всьому світі майже однакова.

Ми дуже поважаємо людей, які збирають величезні обсяги народних пісень, і для яких це досі актуально. Довгий час ми думали, що вже не залишилося носіїв, але ми тішимося, що є сучасні етномузикологи і просто любителі етнічної музики, які цим займаються.

– На концертах ви часто говорите про Україну і піднімаєте прапор. З якою метою це робите?

– Ми відчули на собі якусь певну місію. Своєю творчістю ми несемо в маси певні меседжі для того, щоб люди почали цікавитися нашою культурою, мовою і країною. І останнім часом ми, звичайно, хочемо актуалізувати і політичні питання. Ми не вважаємо, що музика є поза політикою, тому що все життя – це частина політики, і ми не можемо бути поза нею.

І коли почалася війна, ми стали наголошувати на тому, що, на превеликий жаль, ми є країною-жертвою збройної агресії і нам потрібна підтримка світу, оскільки сама країна не здатна встояти перед дуже потужною агресивною армією північного сусіда. Нам потрібна солідарність цивілізованого світу, тому що ми орієнтуємося на європейські цінності, а вони якраз про це – про підтримку один одного, про підтримку свободи слова і думки.

Ми намагаємося робити все, що від нас залежить. Ми показуємо прапор, просимо солідарності, підтримки і закликаємо до того, щоб весь цивілізований світ зупинив агресію Путіна щодо України.

– Які плани у гурту ДахаБраха на найближче майбутнє?

– Ми можемо багато що планувати, але останній рік дає нам розуміння того, що світ змінюється і ми залежні від тих подій, які відбуваються. На жаль, ми живемо в епоху карантину, тому я не знаю, чи всі наші плани ми зможемо втілити у життя.

22 серпня гурт ДахаБраха виступить на  Михайлівській площі разом з величезним проектом Ковчег Україна, в якому нам надзвичайно приємно брати участь. Там будуть дуже круті музиканти, культовий диригент Оксана Линів та її оркестр. Ми щасливі, що це відбувається. Грати з оркестром і співпрацювати з такими геніальними людьми сучасності – це величезний виклик для нас.

Потім у нас запланований концерт у Португалії, а також хочемо встигнути на фестиваль, який пройде у Грузії.

Фото: ДахаБраха