Франко - дуже справжня людина, але український нарід через гнилу ковбасу дружно за нього не проголосував

Сьогодні 165 років з дня народження на рідкість дуже справжньої людини - Івана Франка.

Письменник, поет, науковець, перекладач, фолкльорист, громадський діяч, політик.

Якого вдячний і розумний український нарід кілька разів дружно не обирав на виборах.

Якось у готелі навіть сховали його взуття, щоби не мав у чому прийти на зустріч з виборцями.

Іншого разу його конкурент ввечері перед виборами у корчмі поставив великий таріль з нарізаною ковбасою.

- За кого будете голосувале?.

- Та за тебе, - улесливо посміхалися хлопи гнилими зубами і, клянучись, хрестилися, аби борше взяти халявної закуски.

І не збрехали, qrwa!.

Тоді Франко процитував Пророка:.

«За шмат гнилої ковбаси.

У вас хоч матір попроси...».

Франко не здогадувався, що у поемі «Мойсей» напише про себе:.

«...все, що мав у житті,.

Він віддав для одної ідеї.

І горів, і яснів, і страждав,.

І трудився за неї...».

Але у Вирію Франко не сам.

У 2014 загинув Маркіян Паславський на позивний «Франко».

Фактично Маркіян повторив долю Франка у сучасній інтерпритації.

Але у День народження Франка згадаймо його лірику:.

Хто смів сказать, що не богиня ти?.

Де той безбожник, що без серця дрожі.

В твоє лице небесне глянуть може,.

Неткнутий блиском твої красоти?.

Так, ти богиня! Мати, райська роже,.

О глянь на мене з свої висоти!.

Бач, я, що в небесах не міг найти.

Богів, перед тобою клонюсь тоже.

О бозі, духах мож ся сумнівати.

І небо й пекло казкою вважати,.

Та ти й краса твоя – не казка, ні!.

І час прийде, коли весь світ покине.

Богів і духів, лиш тебе, богине,.

Чтить буде вічно – тут, на полотні.