Авіаційний простір та енергобезпека: головні очікування від саміту Україна – ЄС

Україна найперше розраховує на підписання Угоди про спільний авіаційний простір під час саміту з ЄС 12 жовтня.

Про це повідомила віце-прем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Серед очікувань від саміту – започаткування неформалізованого діалогу з питань енергетичної безпеки в Європі.

– Ми вважаємо, що питання Північного потоку-2 належить до сфери енергетичної безпеки. І що ЄС має йти назустріч глибшій інтеграції з тими країнами, які відповідають усім критеріям функціонування енергетичних ринків. Тому на саміті цим питанням буде присвячена окрема дискусія, – анонсувала Ольга Стефанішина.

За її словами, Україна прагне до того, щоб усі країни бачили, що Російська Федерація використовує газ як гібридну зброю, а також те, що відбувається маніпуляція з ціною.

Так, підписання контракту Угорщини з Газпромом в обхід України стане предметом консультацій із Європейською комісією у межах Угоди про асоціацію.

– Це пряма матеріалізація тих ризиків запуску Північного потоку-2, про які ми давно говорили. Але, на жаль, зараз ніхто, крім України, не кваліфікує цю ситуацію як похідну від системної роботи РФ. Для наших партнерів поки що це не червоні лінії, – зазначає віце-прем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Саме тому угорський кейс, стверджує Ольга Стефанішина, дає Україні можливість починати діалог із Німеччиною, США та з Європейською комісією щодо причин кризи на газовому ринку, зокрема на газовому ринку України.

Крім того, віце-прем’єр розраховує на те, що на початку 2022 року почнеться процес приєднання України до Конвенції ЄС про спільний транзит.

– Для цього всі урядові структури пройшли технічні та юридичні аудити. І сьогодні ми маємо високий ступінь готовності приєднання до митної системи ЄС. Це буде потужним чинником боротьби з тіньовим сірим імпортом, – говорить вона.

Також на саміті Україна почне політичні перемовини щодо укладення Угоди ACAA (Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, або так званий промисловий безвіз, – Ред.).

Нині країна завершуємо другу фазу оцінки в межах цієї угоди, яка має завершитися до кінця року.

– Варто зауважити, що коли раніше ми лише починали цей діалог, Європейська комісія відверто говорила, що цієї угоди ніколи не буде, – наголошує віце-прем’єр.

За підрахунками Ольги Стефанішиної, якщо протягом 2022 року вдасться завершити всі перемовини і ЄС не гальмуватиме цей процес, то угода набуде чинності в 2023 році.

Джерело: Європейська правда