"На поїздку не вистачало 700 доларів. Зібрав за три дні"

— Моя мрія здійснилася завдяки рідним, друзям і людям, з якими навіть не знайомий. В листопаді представлятиму Україну на чемпіонаті світу з джіу-джитсу. Докладу всіх зусиль, щоб перемогти, — каже 49-річний Ігор ЄВТУШЕНКО із Херсона.Працює двірником у місцевій школі. 2014-го зайнявся джіу-джитсу. Три роки тому став чемпіоном Європи. Тепер вечорами тренує людей у спортзалі.— Чемпіонат світу із джіу-джитсу має відбутися 15–16 листопада в Об'єднаних Арабських Еміратах. Щоб взяти в ньому участь, мені не вистачало 700 доларів (18,3 тис. грн. — ГПУ). Попросив про допомогу в соціальних мережах. Не думав, що й незнайомці відгукнуться. Люди кидали по 10, 20, 35 гривень. Хтось переказав тисячу. За три дні зібрав навіть трохи більше, ніж потрібно. Зареєструвався на участь у чемпіонаті й придбав квитки.Ігор Євтушенко — плавець-рятувальник за фахом. Одружений, має сина.— Не можу сказати, що завжди був спортивний. В юності любив телепередачу "Одіссея Кусто". Захопився підводним полюванням. Вивчився на плавця-підводника. Працював водолазом в аварійно-рятувальній групі. Усували наслідки надзвичайних ситуацій на водних об'єктах. Переважно шукали й діставали потопельників. Але 20 років тому нашу групу розпустили. Відтоді змінив багато професій. Працював листоношею, в охороні, в меблевому цеху. Пробував себе в бізнесі. Але це не моє.Почав займатися спортом у 42 роки. Хотів по­збутися зайвої ваги.— При зрості 1,68 метра я важив 85 кілограмів. Щоб схуднути, почав бігати на стадіоні біля будинку. Потім зайнявся самбо. Позбувся понад 20 кілограмів. Зараз важу 62, — розповідає. — Про джіу-­джитсу дізнався випадково. Були із сином у Києві й потрапили на тренування. Нам так сподобалося, що вирішили взяти в оренду підвал і відкрити там спортзал. Всьому вчилися самі. Дивилися навчальні відеоролики й трансляції поєдинків топових спортсменів. Для себе відзначав, які прийоми краще працюють, які — гірше.Звісно, мав невеликі травми. Без них у бойових мистецтвах не обійтися. Кілька років тому запросили друзі з Данії. Місяць жив там, спілкувався з майстрами спорту, тренувався тричі на день. 2018 року став чемпіоном Європи. Тоді поїздка на змагання обійшлася в 600 євро. Зібрати кошти допомогли родичі та друзі. Син Сергій двічі ставав чемпіоном України. Але зараз тренується нечас­то. Йому 27 років. Має дружину й маленьку дитину. Потрібно забезпечувати сім'ю. Спорт грошей не приносить, тому влаштувався начальником охорони в АТБ. Там пристойна зар­плата. Тепер займатися в спортзалі може собі дозволити раз на тиждень.Ігор Євтушенко ­тренується щодня по 2–3 год. у своєму клубі.— До мене на заняття приходять 13 людей. Не кожен прагне виступати на змаганнях. Дехто робить це просто для себе, щоб стати сильнішим і витривалішим. Жодних застережень до ваги чи фізичного стану немає. Головне — бажання. Вікових обмежень теж немає. Приходять не тільки хлопці. Наприклад, Христина займається з дня заснування клубу. Вигравала багато турнірів в Україні та за кордоном, стала чемпіонкою Румунії. Моя дружина теж приходить на тренування, але вона — в команді підтримки.