Мітинги антивакцинаторів: що треба знати про відповідальність

Мітинги антивакцинаторів стали новою реальністю у період пандемії. Акції протесту прокотилися містами України. 3 листопада кілька сотень противників вакцинації від коронавірусу перекрили вулиці у середмісті Києва. Минулося без правопорушень. Принаймні, так доповіли у столичній поліції, хоча більшість учасників були без захисних масок і не дотримувалися дистанції.

У Печерському управлінні поліції Києва Фактам ICTV пояснили, що правоохоронці реагують, якщо вчиняються будь-які провокації чи порушується громадський порядок. Тому ми з юристом розбиралися, яка насправді відповідальність загрожує за участь у таких акціях, якщо брати до уваги, що столиця перебуває у червоній зоні карантину.

Що загрожує організаторам та учасникам мітингів антивакцинаторів

Передусім слід нагадати, що згідно зі змінами, внесеними до так званої карантинної постанови Кабміну, на території регіонів, де встановлено червоний рівень епідемічної небезпеки, заборонено перебування без захисних масок у закладах охорони здоров’я та освіти, у підземних переходах, на зупинках громадського транспорту, а також на територіях загального користування у разі неможливості дотримання фізичної дистанції не менше 1 м.

Тому і організатори, і учасники таких мітингів мають пам’ятати, що наражають інших на небезпеку зараження.

– Окремий важливий аспект – порушення маскового режиму та недотримання дистанції (не менше метра). Враховуючи, що невідомо, яка кількість учасників уже мала антитіла, таке порушення фактично є загрозою поширення вірусу серед громадян, – зауважила у коментарі Фактам ICTV старша юристка Ario Law Firm Ольга Коваль.

За її словами, як адміністративна, так і кримінальна відповідальність передбачає однакові штрафи за спроби наразити громадян на небезпеку шляхом поширення вірусу.

Зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає таку відповідальність за ст. 44-3 Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених законом Про захист населення від інфекційних хвороб, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Це – накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тис. до 34 тис. грн) і на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів (від 34 тис. до 170 тис. грн).

Коваль каже, що якщо брати до прикладу мітинг антивакцинаторів у Києві, який відбувся 3 листопада, то тут немає кримінальної складової.

– Єдине, кримінальна відповідальність може настати за пунктом 1 ст. 325 Кримінального кодексу – за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням. Для окремих громадян штраф складатиме від 17 тис. до 34 тис. грн, а для посадових осіб — від 34 тис. до 170 тис. грн, – наголошує юристка.

Водночас пункт другий цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п’яти до восьми років, якщо таке порушення мало тяжкі наслідки чи навіть призвело до смерті.

Чи можливо запобігти таким акціям

Вплинути на ситуацію може лише держава, оскільки політику у сфері вакцинальної кампанії формує МОЗ, переконує начальник Держпродспоживслужби у Києві Олег Рубан. А його відомство лише здійснює нагляд та контроль за суб’єктами господарювання.

Він вважає, що такі акції відбуваються у всьому світі через відсутність комунікації лікарів з населенням.

– Антивакцинальні кампанії, які тривають в Україні з 2008 року, фінансуються фармацевтичними компаніями. У правоохоронних органів вже є доказова база, що такі акції фінансуються винятково фармацевтичними компаніями, – попередив Рубан.

Проте очільник столичної Держпродспоживслужби упевнений, що треба знайти спосіб переконати всіх людей у необхідності проведення профілактики від коронавірусу, нагадавши, який був супротив щодо використання масок, а сьогодні їх всі носять.

– А зараз супротив щодо вакцинації. Хочу нагадати, що нівелювання інфекцій досягнуто саме шляхом проведення профілактичних вакцинацій. Тому тут багато залежить від роботи лікарів, медперсоналу. У нас, на жаль, дуже великий відсоток антивакцинаторів серед медичного персоналу, – констатував він.

42% українців готові вакцинуватися – дослідження ЮНІСЕФ

Ситуація насправді не така вже й критична, якщо взяти до уваги дані опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, проведеного у вересні-жовтні 2021 року.

З’ясувалося, що 42% українців, які ще не вакцинувалися, готові зробити це за певних умов. Головні три мотиватори – щеплення може запобігти інфікуванню, ускладненням від хвороби та зараженню інших людей.

Тих, хто не хоче вакцинуватися, трохи більше – 54,6%. Сумніви виникають через недооцінку ризиків коронавірусу, міфи про щеплення, досвід близьких, поради лікарів тощо.

Проте більшість українців, а це 60%, позитивно ставляться до вакцинації від Covid-19, а 62% погоджуються, що треба робити щеплення.