Язичницьке колесо року 2022: точні дати свят та їх значення

Колесо року — це щорічний цикл свят, що існує у послідовників неоязичницької релігії під назвою Вікка та інших неоязичників, які визнають цей календар.

Колесо року: що це

Цикл є сучасною компіляцією з народно-католицьких і дохристиянських свят кельтських і німецьких народів Європи, відомих із середньовічних писемних джерел та етнографічних записів Нового часу.

Колесо року складається з восьми свят, що відбуваються через більш-менш рівні інтервали. В основі цього циклу лежать спостерігаються з Землі зміни шляху Сонця по небесній сфері протягом року, відповідно до уявлень міфологічної школи, що панувала у фольклористиці XIX століття.

Колесо року: скільки є свят

Серед віккан свята колеса року називаються також саббати, або шабаші. Стверджується, що цей термін було передано із Середньовіччя, коли термінологію єврейського шабату було перенесено на інші нехристиянські урочистості.

Колесо року: сучасний винахід

Колесо року — сучасний винахід. Багато історичних язичницьких і політеїстичних традицій відзначали різні рівнодення, сонцестояння і дні між ними як сезонні або аграрні свята. Але в жодній традиції не відзначалися всі вісім свят, що є в сучасному синкретичному колесі року, популярному в неоязичників. 

До кінця 1950 років британські неоязичницькі товариства прийняли вісімковий ритуальний календар, щоб проводити більш часті урочистості та точніше ув'язати святкування.

Колесо року: вісім свят

• 1 лютого — Імболк

Імболк — одне з чотирьох основних свят ірландського календаря, що відзначаються серед гельських народів на початку лютого або за перших ознак весни. Це день перехідної чверті на сонячному календарі, на півдорозі між зимовим сонцестоянням та весняним рівноденням. Спочатку присвячений богині Бригіті, у християнський період він був прийнятий як День Святої Бригіти. Імболк — традиційний час прогнозу погоди, а також, можливо, попередник північноамериканського Дня Сурка.

• 21 березня – Остара

Остара – весняне свято Колеса року, середина весни, свято рівноваги, коли день за тривалістю дорівнює ночі, припадає на весняне рівнодення. Остара чи Еостра згідно з реконструкціями міфологів, давньонімецьке божество, ймовірно пов'язане з приходом весни та пробудженням природи. Низка дослідників зводить її до загальноєвропейської богині світанку. Ще в XIX столітті багато вчених намагалися пов'язати народні великодні звичаї з дохристиянськими традиціями шанування Остари. Часто стверджується, що звичай фарбувати яйця на Великдень має язичницьке походження та пов'язаний із культом Остари. З Еострою пов'язується і образ великоднього зайця.

• 1 травня – Белтайн

Белтайн або Бельтейн — кельтське свято початку літа, а зараз — одне зі свят Колеса Року у віккан та кельтських неоязичників. Також назва місяця травень в ірландській, шотландській та інших гельських мовах. З німецьким святом, аналогічним Белтейну, також пов'язана традиція травневої жердини, навколо якої ведуть хороводи.

• 21 липня — Літа

Літа або свято літнього сонцестояння — язичницьке і зороастрійське свято, найкоротша ніч у році, що в різних формах відзначалося в різних частинах світу. Спільними рисами святкування у Європі є складання вогнищ, купання у водоймах та ворожіння. У пізніший період у міру поширення християнська церква в рамках політики заміщення пристосувала до дня літнього сонцестояння християнське свято — Різдво Іоанна Предтечі.

Східними слов'янами, на сході Польщі та на півдні Литовської республіки свято відзначається як Іван Купала. Було заведено купатися, розпалювати багаття і стрибати через них, тому що вогню приписувалися цілющі властивості, ворожили. За повір'ями, саме цієї ночі розцвітала папороть.

• 1 серпня — Ламмас

Ламмас або Лугнасад – раніше це кельтське язичницьке свято початку осені, яке зараз шанується неоязичниками. Його назва перекладається як "зборище Луга" або "весілля Луга". За легендою, його встановив бог Луг на честь своєї названої матері, богині після її смерті. Це початок збирання чорниці та виготовлення пирогів із зерна нового врожаю.

• 23 вересня – Мабон

Мабон — неоязичницьке свято, одне зі свят вікканського колеса року. Відзначається в день осіннього рівнодення, символізує друге жнива та підбиття підсумків року. Цього дня вважається часом збирання врожаю, і його традиційно пов'язують із заготівлею всіх дарів матері-Землі. Це другий день року, коли ніч дорівнює дню в Колесі Року. Їжа на Мабон складається з плодів другого врожаю, таких як зернові, фрукти та овочі.

• 31 жовтня

Савань, Самайн, Самхейн – кельтське свято закінчення збирання врожаю. Знаменував собою закінчення одного сільськогосподарського року та початок наступного. Традиційно на Савань ділили зібраний урожай, а також вирішували, яка частина худоби переживе зиму, а яка ні. Останню частину різали, щоби зробити запаси на зиму. Савань свякувався як свято початку нового року. При прийнятті християнства Савань наклався на День усіх святих, що святкується 1 листопада, після якого, 2 листопада, йде День поминання померлих. Передує цим церковним святам ніч з 31 жовтня на 1 листопада — Хелловін. Зараз повсюдно святкується неозичниками.

• 21 грудня – Йоль

Йоль – свято середини зими у історичних німецьких народів. У неоязичників і віккан — день зимового сонцестояння, один із шабашів Колеса року. Дослідники пов'язують його з Диким полюванням, богом Одином та давньоанглійським святом Модраніт. Християнська інтерпретація викорінила Йоль, нині атрибутика та термінологія свята майже повністю заміщені Різдвом. Йоль - це також свято середини зими.

Читайте також:

• Ретроградна Венера: гороскоп для всіх знаків зодіаку
• Ретроградна Венера: що потрібно робити і що категорично заборонено
• Місячні та сонячні затемнення-2022: точні дати та вплив
• Таропрогноз на 2022 рік: що карти нам пророкують
• Містичний прогноз на 2022 рік: що руни нам пророкують
• Супермісяць 2022: дати та вплив