Вперше електронних заяв про дозволи надійшло більше, ніж паперових. Моніторинг Держкомтелерадіо за друге півріччя 2021 року
Вперше електронних заяв про дозволи надійшло більше, ніж паперових. Моніторинг Держкомтелерадіо за друге півріччя 2021 року

Вперше електронних заяв про дозволи надійшло більше, ніж паперових. Моніторинг Держкомтелерадіо за друге півріччя 2021 року

Вперше електронних заяв про дозволи надійшло більше, ніж паперових. Моніторинг Держкомтелерадіо за друге півріччя 2021 року - Фото 1
Вперше електронних заяв про дозволи надійшло більше, ніж паперових. Моніторинг Держкомтелерадіо за друге півріччя 2021 року - Фото 2
Держкомітет продовжує видавати дозволи на ввезення книжок із Росії і не допускає пропагандистську антиукраїнську літературу. Не штрафує, але допомагає підготувати санкції РНБО проти видавництв та розповсюджувачів літератури, які порушують закон.
Вперше електронних заяв про дозволи надійшло більше, ніж паперових. Моніторинг Держкомтелерадіо за друге півріччя 2021 року - Фото 3
Вперше електронних заяв про дозволи надійшло більше, ніж паперових. Моніторинг Держкомтелерадіо за друге півріччя 2021 року - Фото 4

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге й перше півріччя 2019-го, перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року.

Обмеження доступу на український ринок книжок із Росії: моніторинг, профілактична робота і санкції

У 2021 році Держкомтелерадіо отримав 6839 заяв про надання дозволів на ввезення видавничої продукції з території Росії. За результатами розгляду дали 6122 дозволи на ввезення, 717-ти заявникам відмовили. Зокрема, 69 відмов на ввезення з Росії 327 500 примірників пропагандистських видань дали на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо — ці видання не відповідали Критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України. Ще 648 відмов – через подання неповних пакетів документів, необхідних для одержання дозволу, або неправдиву інформацію в документах.

Восени побільшало заяв, поданих в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Можливість подавати заяви про видачу та анулювання дозволів, а також отримувати послуги комітету в електронній формі є з 2018 року. 2021-го кількість поданих в електронній формі заяв у порівнянні з попередніми роками зросла в рази, а в листопаді електронних заяв надійшло до комітету більше, ніж паперових.

Держком і у другому півріччі цього року не стягував штрафи з порушників закону про обмеження доступу на український ринок видавничої продукції з країни-агресора. Адже штрафувати Держтелерадіо має право тільки на підставі звернень, яких комітет не отримував. Можливо, комітету варто бути проактивним у цьому питанні. Поки що комітет зосередився на профілактичній роботі та моніторингу — надсилав листи щодо необхідності дотримання закону та приписи з вимогами усунути порушення понад 40 найбільшим онлайн-книгарням.

«Комітет обґрунтував доцільність застосування санкцій РНБО до найбільшого російського онлайн-рітейлера Wildberries та його співвласників через систематичне порушення українського законодавства. Крім того, міжвідомча робоча група, створена за ініціативи Держкомтелерадіо, внесла на розгляд РНБО та Міністерства культури й інформаційної політики пропозиції щодо створення правового механізму оперативного (позасудового) реагування на виявлені факти неправомірного поширення інформації у кіберпросторі», – сказав у коментарі «Детектору медіа» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. 

Час від часу Держкомтелерадіо анулював видані дозволи на ввезення видавничої продукції з Росії. Підставами для анулювання дозволу за законом можуть бути:

– звернення підприємця чи компанії із заявою про анулювання дозволу;

– припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення, ліквідація);

– припинення роботи фізичної особи – підприємця;

– негативний висновок експертної ради.

У2021 році на підставі заяв найбільшого імпортера російської книги — ТОВ «ЯкабуТрейд» —Держкомтелерадіо анулював 2226 раніше виданих дозволів на ввезення з Росії майже 14 мільйонів примірників видань. Тобто не всі отримані дозволи реалізуються, а це означає, що ввезена кількість примірників видань насправді менша від заявленої.

Щоб не допустити на вітчизняний ринок пропагандистську антиукраїнську літературу, Держкомтелерадіо регулярно моніторить російську видавничу сферу. За результатами моніторингу на сайті відомства публікують Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Саме цей перелік став основним джерелом для застосування санкцій РНБО. 

Санкції запровадили щодо дев’яти російських видавництв («Эксмо», «АСТ», «Питер», «Центрполиграф», «Яуза», «Яуза-пресс», «Алгоритм», «Книжный мир» та «Вече») та трьох найбільших сайтів, які продають книжки антиукраїнського змісту. Оскільки після застосування санкцій ці видавництва продовжують продукувати заборонені видання, Держкомтелерадіо має намір ініціювати продовження санкцій, термін дії яких закінчується в березні 2022 року. У липні 2021 року Держкомтелерадіо надав МКІП пропозиції щодо застосування санкцій ще до восьми російських видавництв.

З ініціативи Держкомтелерадіо за зверненням Служби безпеки України Міністерство культури та інформаційної політики включило до Переліку людей, які створюють загрозу національній безпеці, дев’ятьох російських авторів. Серед них Захар Прілєпін, Алєксандр Дугін та Алєксандр Тамоніков — автор двох десятків антиукраїнських творів. 

Нагадаємо, раніше уповноважені комітету фіксували правопорушення на книжкових ринках і в стаціонарних книжкових крамницях, і накладали штрафи (близько двох мільйонів гривень). Як наслідок, торгівля незаконно ввезеною продукцією поступово перемістилася в кіберпростір: незаконні товари продаються через онлайн-книгарні. 

Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини постійно оновлюється. Станом на 6 грудня 2021 року в ньому 286 видань. Перелік, який має рекомендаційний характер, формується на підставі пропозицій правоохоронних органів, компаній і громадян, а також із власної ініціативи Держкомтелерадіо за результатами моніторингу російських видавництв. 

Нагадаємо, за 2017-2019 роки та за четвертий квартал 2020-го Держкомтелерадіо дозволив ввезти в Україну 31 тисячу найменувань книжок із Росії. Перші три квартали 2020 року дозволи на ввезення книжок ніхто не видавав. 

Реєстр видавців, обов’язковий примірник та нова адреса сайту

Держкомтелерадіо веде Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. За словами Олега Наливайка, кількість суб'єктів видавничої справи щороку зростає. Станом на перше грудня 2021 року у Держреєстрі є 7930 суб’єктів видавничої справи. «З 1 січня по 1 грудня 2021 року до Державного реєстру внесено 293 суб'єкти видавничої справи, у 2020 році — 194», – сказав голова Держкому.

У серпні 2021 року Держкомітет посилив контроль за своєчасним надсиланням обов’язкового примірника кожного видання, передбаченим законом «Про обов’язковий примірник документів». Частина видавців не виконують вимог закону — не надсилають узагалі або надсилають невчасно, зокрема, до підпорядкованої Держкомтелерадіо Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова». «Це негативно впливає на системне поповнення Державного архіву друку, на об’єктивність зведених адміністративних даних, які характеризують динаміку та тенденції у видавничій сфері», – каже Олег Наливайко. Керівників компаній, які не надсилають обов’язкові примірники, Держкомтелерадіо може штрафувати, але у 2021 році цього не робив. Постійним порушникам — видавництвам «Пороги», «Астропринт», «Арій» і «Артвідео» — надіслали попередження. За словами Олега Наливайка, Держкомтелерадіо хоче ініціювати зміни в законі, зменшивши кількість примірників, які повинні надсилати видавці, «адже для багатьох безоплатне передавання 29 примірників видань є важким тягарем, особливо у випадку малотиражних і дорогих видань»

У жовтні на сайті Держкомтелерадіо з’явилося повідомлення, що через технічні причини сайт змінює адресу і дизайн, і була поставлена переадресація на Портал відкритих даних. За словами пана Наливайка, сайт Держкомтелерадіо, створений у 2004 році, не відповідає сучасним технічним стандартам: не адаптований для користувачів з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату тощо, не відповідає вимогам кібербезпеки. «З нового року сайт Держкомтелерадіо буде безкоштовно розміщений на конструкторі урядового порталу, – сказав Олег Наливайко. – Там, де розміщені сайти переважної більшості органів виконавчої влади. Вони структуровані, логічні, зрозумілі та легкі для читання – отже, забезпечують доступ до публічної інформації». 

У Держкомі не забувають про реформовані місцеві комунальні медіа, сподіваючись, що врешті-решт будуть затверджені проєкти Концепції підтримки та сприяння розвитку місцевих ЗМІ та постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку надання державної підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації місцевої сфери розповсюдження». Документи зараз на розгляді в Міністерстві культури та інформаційної політики. Держкомтелерадіо співпрацює із органами влади, медійною спільнотою, експертним середовищем, міжнародними організаціями щодо подальшого розвитку локальних ЗМІ. Зокрема у жовтні під час глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності відбулось онлайн-обговорення на тему державної підтримки місцевих друкованих медіа, а також презентація звіту експерта Ради Європи Маріуса Драгоміра «Державна фінансова підтримка місцевих друкованих медіа: стандарти Ради Європи та європейські практики», де Олег Наливайко представив варіанти підтримки реформованих ЗМІ.

Просування європейської та євроатлантичної інтеграції

У листопаді стартували дві інформаційні кампанії щодо популяризації вступу до Євросоюзу. Нагадаємо, за бюджетною програмою 2802390 «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері» Держкомітет мав отримати 10 мільйонів гривень із бюджету. Для реалізації цієї бюджетної програми Держкомтелерадіо оголосив дві процедури відкритих торгів. Конкурс на проведення інформаційної кампанії, у тому числі в межах концепції EUКраїна, щодо основних європейських цінностей (поваги до людської гідності, до прав людини, свободи, демократії, рівності, верховенства права) та їх значення для побудови успішної європейської держави виграла приватна підприємиця Алеся Штогрін, яка запропонувала ціну 2 998 тисячі гривень (Держкомітет розраховував заплатити за ці послуги 5 мільйонів). Конкурс на роз’яснення зв’язку між реформами, виконанням Угоди про асоціацію та позитивними змінами в житті громадян України виграла громадська організація «Київський прес-клуб», яка запропонувала ціну 3799 тисяч гривень (замість очікуваних 5 мільйонів).

Кампанії провели протягом листопада 2021 року. Вони включали:

– 15 відеороликів у ротації на 11 національних телеканалах, зокрема на «Україні» та «Інтері»;

– 19 радіороликів, які транслювали шість національних радіостанцій, зокрема Хіт FM, «Радіо Roks», «Наше радіо» і «Радіо Мелодія»;

– 32 сюжети на 400 носіях зовнішньої реклами у шести південно-східних областях України;

— 15 відеороликів і 32 анімовані банери були доступні у найпопулярніших месенджерах України (Viber, Telegram, Facebook Messenger) з геолокацією на шість південно-східних областей України;

– постери про цінності ЄС та ключові досягнення євроінтеграції України з 2014 року розміщені у приміщеннях адміністративних будівель, зокрема Центрах надання адміністративних послуг.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів розпорядженням від 14 квітня 2021 № 331-р затвердив план заходів на 2021 рік із утілення Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.  Держкомтелерадіо є співвиконавцем низки заходів, зокрема, роз’яснювальної кампанії щодо європейських цінностей та їх значення для побудови успішної держави. А також роз’яснення зв’язку між реформами, виконанням Угоди про асоціацію та позитивними змінами в Україні.

«Енциклопедичне видавництво» і Укртелерадіопресінститут

І «Енциклопедичне видавництво», і Укртелерадіопресінститут, які підвідомчими установами Держкому, не припиняли працювати на час карантину. Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» працювала над створенням у двох версіях, друкованій і електронній, Великої української енциклопедії (ВУЕ) – першої універсальної енциклопедії часів відновлення незалежності України. Вийшли вже три друковані томи ВУЕ, два з яких через брак грошей презентовані сигнальними примірниками. Постійно наповнюється онлайн-версія ВУЕ, яка відрізняється від друкованої більшим обсягом як текстового, так і ілюстративного матеріалу, а також наявністю аудіо- і відеодокументів.

За ініціативою директорки Енциклопедичного видавництва Алли Киридон колектив установи підготував і видав збірник «Україна. 30 років Незалежності». В цьому виданні йдеться про здобутки Української держави за 30 років у внутрішній і зовнішній політиці, демографії, національному господарстві, науці, культурі, мистецтві, архітектурі, спорті тощо. Авторами проєкту є співробітники «Енциклопедичного видавництва» та залучені до співпраці діячі з різних галузей. Через брак грошей видано лише 50 презентаційних примірників.

Укртелерадіопресінститут в умовах карантинних обмежень, крім традиційної форми навчання, розробив дистанційні курси і майстеркласи. Загалом цього року в Укртелерадіопресінституті підвищили кваліфікацію за всіма формами навчання 715 людей — працівники регіональних ЗМІ і Суспільного. Пресофіцери Нацгвардії та центральної телерадіостудії Міноборони навчалися в інституті відеомонтажу в програмі Adobe Premier та зйомки з безпілотника. 

Також підвищували кваліфікацію працівники підрозділів із взаємодії зі ЗМІ та громадськістю органів виконавчої влади. Для них розробили курси «Медіаграмотність» та «Комунікації органів виконавчої влади». Укртелерадіопресінститут провів кілька виїзних семінарів із медіаграмотності для медійників у Рівному, Сумах, Полтаві та у Вінницькій області.

Також інститут провів низку круглих столів. Зокрема, спільно з Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки організували міжвідомчий круглий стіл «Протидія фейкам в Україні як складова інформаційної безпеки держави». Наприкінці року відбувся круглий стіл за участі видавців з проблем поліграфії та книговидання, де обговорили спільний алгоритм подальших дій у подоланні кризових явищ, яких зазнала видавничо-поліграфічна галузь унаслідок епідемії.

Творчі премії

Попри карантин, Комітету вдалося провести всі традиційні конкурси/премії/виставки. Держком забезпечував роботу комітетів із присудження чотирьох премій – імені Івана Франка у галузі інформації, імені В’ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики, премії Кабінету Міністрів імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва та премії Кабінету Міністрів імені Максима Рильського для перекладачів. Враховуючи карантинні обмеження, члени Комітетів, які визначали переможців конкурсних відборів на премії, могли брати участь у засіданнях онлайн.

Лауреати премій отримали грошові винагороди, а також почесні дипломи лауреатів. Зокрема, премію імені В’ячеслава Чорновола за найкращу роботу в галузі журналістики отримала письменниця Людмила Житня за книжку «Чорнобиль очима жінок. Інтерв’ю з атомною катастрофою». Цього року лауреатами премії імені Івана Франка стали: у номінації «За найкращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» — журналіст Михайло Сорока за книжку «Блогосфера не має кордонів»; у номінації «За найкращий твір у телевізійній сфері» — Анастасія Гудима та Олена Дей за випуск програми «Відтінки України»: «Родина Бартошів. Хранителі замку «Сент-Міклош» (Суспільне); у номінації «За найкращий твір у радіомовній сфері» — Володимир Носков за радіопрограму «Радійні історії. Говорить Харків!» (Суспільне); у номінації «За найкращу наукову роботу в інформаційній сфері» —  Світлана Остапа, Вадим Міський та Ігор Розкладай за книжку «Суспільне мовлення в Україні: історія створення та виклики».

Держкомтелерадіо вже завершив прийом і розгляд документів та літературно-мистецьких творів на здобуття двох премій за 2021 рік: 81 твір на премію Лесі Українки та 13 — на премію Рильського. 

Реформування «Укртелефільму»

Держкомтелерадіо відповідальний за реформування державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”», яке триває з 2014 року. Студія має перетворитися на публічне акціонерне товариство й приєднатися до Суспільного. «Ми рекомендували генеральному директору, голові комісії з перетворення УСТФ “Укртелефільм” Тарасу Аврахову для більш оперативного розв’язання проблем звертатись за консультаціями до Фонду державного майна, спеціалісти якого розробили детальні рекомендації щодо перетворення підприємства в акціонерне товариство», – каже Олег Наливайко. Перетворення «Укртелефільму» гальмують судові процеси. 

Загалом голова Держкому позитивно оцінив роботу підприємства цього року. Зокрема, в порівнянні з минулим роком «Укртелефільм» заробив більше грошей. «Це дало змогу платити за графіком погашення поточної заборгованості. Погашені борги з податків  і зборів за минулі роки. За рішеннями суду виплачуються борги з зарплатні, які виникли у 2015-2018 роках — за рік виплатили 406 тисяч гривень. Напружена судово-претензійна робота керівництвом студії дозволила витребувати із незаконного володіння понад 50 об’єктів нерухомості, з них п’ять вже зареєструвати на “Укртелефільм”», – зауважив голова Держкому.

На думку Олега Наливайка, варто внести зміни до закону про суспільне мовлення і вилучити з цього закону «Укртелефільм». «Ми обговорювали це питання з колегами з НСТУ, МКІП, медіаспільноти. Мені здається, що вже є консенсус і настав час обговорення з депутатським корпусом і профільним парламентським комітетом», – каже він.

Джерело матеріала
loader
loader