Механіка, робот, варіатор чи автомат: що вибрати?

РУЧНА КПП.

Стара добра механічна коробка з кожним днем все більше втрачає актуальність і прихильників – особливо у великих містах.

Вибір механіки по-справжньому раціональний лише в тому випадку, якщо ви їздите за містом, особливо на далекі відстані: поки що більшість варіантів автомобілів з МКПП економічніші за свої аналоги з тими ж моторами, але автоматичними коробками.

Хоча і тут все частіше трапляються винятки: наприклад, Kia Sportage з 2-літровим бензиновим двигуном споживає менше палива саме у версії з автоматом.

Безперечно, віддадуть перевагу механічній коробці ті, хто вважає, що саме така трансмісія дозволяє у всій повноті контролювати автомобіль і отримувати від нього більше емоційної віддачі.

Заради справедливості варто відзначити, практично всі сучасні автоматичні коробки, вже давно позбулися надмірної задумливості, а з вибором режиму, оптимального як для динаміки, так і економічності, вони справляються краще за більшість водіїв.

Інша справа, що механіка без проблем перенесе різкі манери водіння і великі навантаження (наприклад, на бездоріжжі або при буксируванні важкого причепа), на відміну від ніжніших автоматичних трансмісій.

Нарешті, механіка обходиться дешевше за всіх інших типів коробок передач не тільки в придбанні, але і в обслуговуванні.

Зчеплення в акуратних і вправних водіїв навіть у мегаполісі може прослужити 120 тисяч км і більше, та й масло для МКПП, якщо вже раптом і доведеться його коли-небудь міняти, дешевше, ніж для автоматів.

Якщо наявність трьох педалей при двох ногах породжує когнітивний дисонанс, вибір краще зупинити на трансмісії, яка мужньо візьме на себе нелегку роботу зі встановлення зв'язку мотора з колесами.

Автомат безперечно зручніше і, головне, безпечніше у великому місті.

Найбільш поширений варіант – традиційна гідромеханічна коробка передач: планетарна коробка з числом щаблів від чотирьох до десяти та гідротрансформатор замість зчеплення.

Це ще й найнадійніша конструкція: навіть автомати французького виробництва, які раніше вважалися примхливими, давно зцілилися від дитячих хвороб і справно виходжують відведений їм ресурс з мінімальними витратами на обслуговування.

Практично всі гідроавтомати сьогодні мають функцію ручного вибору передач, яка знадобиться, наприклад, для гальмування двигуном на затяжних гірських спусках.

Простішими і дешевшими стали сучасні автомати і в обслуговуванні: значна частина таких коробок не вимагає доливання або заміни масла протягом усього терміну служби.

Відходить у минуле ще один фірмовий недолік таких трансмісій — підвищена витрата палива.

Основний недолік як гідроавтомата, так і взагалі будь-якої автоматизованої трансмісії – необхідність акуратної, ощадливої експлуатації.

Автомати не люблять різкого, рваного темпу керування, не переносять буксирування.

При перемиканні режимів (наприклад, зі стоянкового P в режим руху D або з D в задній хід R) краще робити щонайменше двосекундну паузу перед рушанням – це помітно збільшить ресурс блоку гідравлічних клапанів та продовжить благополучне життя трансмісії.

Ніколи не можна вмикати на ходу нейтраль – це губить автомат! А взимку не зайве погріти коробку, перед початком руху включивши на пару хвилин режим D.

Роботизована механічна коробка передач.

За диявольським наученням маркетологів та економістів підневільний інженерний геній породив такий автомат для бідних – роботизовану механічну коробку передач.

По суті, це та сама механіка, але перемиканням передач і зчепленням в ній управляє автоматичний привід з електричним або гідравлічним виконавчим механізмом.

У водія — майже такий самий селектор, як і на автомобілях з класичними автоматами, але в поведінці машина з роботом помітно відрізняється.

І, на жаль, не на краще.

Навіть найбільш вдалі сучасні роботизовані коробки докучають задумливістю, "кивками" та непередбачуваними моментами перемикань із тривалими паузами.

У місті це не тільки незручно, а часом і небезпечно: поки коробка "думає", переходячи на іншу передачу, автомобіль припиняє прискорюватися.

Перед вами задумає втиснутися хтось вульгарний, і саме в цей момент робот таки включає наступну передачу — ваш автомобіль з ривком знову прямує вперед.

Багато роботизованих коробок виявлялися дуже ненадійними — і при цьому дуже дорогими в ремонті.

І навіть регулярне їх обслуговування часто влітає в копієчку: роботи зношують зчеплення в рази швидше, ніж невмілі водії – в умовах інтенсивної міської експлуатації зчеплення деяких роботизованих коробок витримують лише 20 тисяч км.

Достоїнство у робота лише одне: він помітно економічніший як будь-яких автоматів, так і механіки.

З середини 90-х великий розвиток отримав ще один цікавий агрегат – безступеневий варіатор.

Конструкція його така: два шківи зі змінним діаметром пов'язані між собою ланцюгом або металевим клиноподібним ременем.

Змінюючи свій діаметр, шківи регулюють передатне відношення, причому вони здатні це робити плавно, без фіксованих щаблів – тому перші варіатори дивували власників обладнаних ними автомобілів тим, що двигун при розгоні хоч до 100 км/год тримав незмінні обороти.

Рівномірний гуркіт двигуна був незвичний і не викликав у автолюбителів яскравих емоцій – тому незабаром виробники почали програмувати роботу варіаторів так, щоб вони імітували перемикання передач з легкою зміною обертів і звуку роботи мотора.

Всі сучасні варіатори, як і гідроавтомати, мають режим ручного вибору передач – ось тільки в цьому випадку під передачами треба розуміти набір фіксованих передавальних відносин між шківами.

Варіатор здатний похвалитися дуже бадьорою чуйністю на педаль акселератора — він живіший за гідроавтомат.

А по економічності такий самий — адже замість зчеплення у нього теж інертний гідротрансформатор, що з'їдає помітну частку потоку потужності.

Техобслуговування безступінчастої трансмісії дорожче, ніж гідроавтомат: сучасні варіатори вже, як правило, не вимагають періодичної заміни ланцюга або ременя, проте масло в них міняти потрібно — зазвичай кожні 90 тисяч км.

Крім того, варіатор вважається механіками досить ніжною конструкцією – особливо небажана для нього їзда серйозним бездоріжжям з буксуванням.

Роботизована коробка з двома зчепленнями.

Ще одна альтернатива гідроавтомату – преселективна роботизована коробка з двома зчепленнями.

Прославилася ця конструкція завдяки концерну Volkswagen, який першим освоїв випуск таких коробок передач під назвою DSG — сьогодні практично всі автомобілі в модельних рядах всіх брендів концерну, за винятком, оснащуються цими коробками.

Причому потужніші мотори комплектуються DSG на шість ступенів, а менш потужні – на сім.

При цьому в концерні мають практично три лінійки даних коробок, котрі незначно відрізняються один від одного конструкційно: це DSG, S-tronik і PDK.

Ідею також підхопили інші виробники, включаючи китайців.

Основна перевага преселективної коробки над гідроавтоматом – кардинально найкращий показник економічності: робот із двома зчепленнями здатний скоротити витрату палива на 15–20% порівняно з традиційною АКПП.

Поведінка трансмісії нагадує гідроавтомат: преселективний робот теж не позбавлений задуму, так що для впевненого виходу на обгін коробку краще переводити або в спортивний або в ручний режим.

На відміну від звичайного автомата, цей робот не утримує машину на підйомі при відпущеній педалі гальма: автомобіль відкочується назад так само, як з механічною коробкою.

Бувають питання і до надійності цих трансмісій: так, широко відомі проблеми із DSG на сім ступенів.

Виробник переважно вирішує їх за гарантією, але якщо остання закінчиться, то власнику мало не здасться: вартість комплекту зчеплень, наприклад, перевищує 1 000 доларів.

Отже, якщо з механікою все більш-менш ясно, то щодо автоматичних коробок порекомендуємо наступне.

Виберіть традиційний гідроавтомат – не помилитеся при будь-якому розкладі: це найбільш надійна, добре вивчена і практична в експлуатації трансмісія.

Для тих, хто зазвичай не залишає асфальт, непогана альтернатива — варіатор.

Він порадує кращою чуйністю, хоча в обслуговуванні обійдеться дещо дорожче.

Ну а експерименти з роботами будь-яких типів — поки що лотерея "пощастить — не пощастить": мабуть, цим типу коробок ще потрібно дозріти.