Тисячам біженцям і переселенцям на Львівському вокзалі надають моральну підтримку медики і психологи.
Щодня людям допомагають понад 60 фахівців-волонтерів.
Самі біженці звертаються до психологів рідко, проте допомоги потребує мало не кожен з них: і батьки, і діти.
Як заспокоюють переселенців на вокзалі, дізналися журналісти Фактів ICTV.
… Чотири дні Тетяна Колодницька з донькою та двома онуками не виходили з підвалу.
Їхній рідний Ізюм на Харківщині безперервно обстрілювали російські агресори.
На п’яту добу сім’ю вдалося евакуювати.
– Дуже було страшно, нас бомбили і спасибі волонтерам, які знайшли транспорт і вивезли нас прямо з підвалу, – розповідає Тетяна.
З пересадками, за три дні вони дісталися Львова.
Тут їх зустріли волонтери медико-психологічного центру підтримки біженців.
Тетяна зізнається, що в якості психологічного розвантаження їй найкраще просто поплакати, від цього стає трохи легше.
На вокзалі з біженцями цілодобово працює сотня волонтерів.
З кожною людиною спілкуються відразу двоє – психолог і медик.
Вони обходять черги і заводять бесіду з тими, хто потребує допомоги.
– Дітки, які вже мали досвід перебування в бомбосховищах і дітки, які, на жаль, мали досвід обстрілів, дуже стривожені, – розповідає волонтер, керівник центру психічного здоров’я Львівського госпіталю імені митрополита Андрея Шептицького Олена Ворона.
За її словами, головне завдання психологів – стабілізувати психологічний стан батьків, щоб вони могли приймати виважені рішення про своє майбутнє.
Діти переймають тривогу дорослих, тому з ними волонтери проводять багато часу – читають книги, малюють і грають в різні ігри.
ЧитайтеПісні під час вибухів та гімнастика - як заспокоїти дитину у бомбосховищі.
На львівському вокзалі з усіма, хто потребує медичної допомоги, працюють медики різних спеціальностей: сімейні лікарі, педіатри, терапевти, кардіологи та травматологи.
– З маленькими дітками у нас тут працюють педіатри.
Також до нас приходять багато діабетиків, астматиків.
Люди часто втрачають свідомість, на ці випадки у нас тут є анестезіологи-реаніматологи, – каже студентка-медик Лілія Фабін.
За словами психолога Галини Бордун, людині потрібно допомагати просто розмовою, щоб повернути її до реальності.
Досить часто люди, що стоять по багато годин в чергах, вже не можуть зрозуміло відповісти на питання, куди вони їдуть, де вони взагалі зараз знаходяться, куди і навіщо ця черга стоїть.
Психологи кажуть, що найскладніші розмови з біженцями з гарячих точок.
Адже на їхніх очах гинули рідні, палали власні будинки, а гучні звуки, схожі на вибухи або сирену повітряної тривоги, ще довго лякатимуть їх у мирному житті.