Як не стати коригувальником вогню у ворога: у Міноборони пояснили, про що не слід говорити публічно
Як не стати коригувальником вогню у ворога: у Міноборони пояснили, про що не слід говорити публічно

Як не стати коригувальником вогню у ворога: у Міноборони пояснили, про що не слід говорити публічно

Спілкуючись в соціальних мережах або месенджерах, ми іноді ділимося інформацією, яка може стати керівництвом до дії для противника. Як не стати мимовільним коригувальником вогню ворога, розповіла на своїй сторінці в Facebook заступник міністра оборони України Ганна Маляр.

Так-так, саме це ви робите, коли публічно повідомляєте точну адресу, куди потрапила або не долетіла ракета.

Ми дійсно вільна, демократична країна зі свободою слова. Наше суспільство вже звикло до відкритості та висвітлення в Інтернеті абсолютно всього.

Читайте
Питання надання бойових літаків залишається невідкладним для України – Кулеба

Але війна – це в тому числі обмеження на поширення певної інформації. Заради вашої ж безпеки.

Ви звикли до правдивої інформації, але під час війни не треба правдиво інформувати ворога, навпаки. Якщо ви не хочете допомагати ворогові знищувати наші міста і села, тоді не називайте в соцмережах, в публічних виступах і коментарях для ЗМІ точні цілі і об’єкти поразки.

Не варто, як один з мерів, заявляти, що у нас немає ППО на конкретній ділянці фронту і вказувати географічні дані. Не треба як ще один з мерів, говорити публічно, що для заїзду в місто залишилася безпечною лише одна дорога і називати, яка саме.

Такі докладні повідомлення допомагають ворогові і ставлять під додаткову загрозу ваші населені пункти.

Під час війни фатально небезпечно повідомляти про знаходження або відсутність будь-якого озброєння і військової техніки ЗСУ з прив’язкою до населених пунктів.

Наприклад:

  • не треба говорити або писати, що ракета потрапила в школу 7. Доцільніше заявити, що ракета потрапила в такому-то населеному пункті в житловий квартал;
  • не варто говорити, що ракетою цілилися в вокзал, але потрапили в лікарню, яка знаходиться недалеко;
  • не треба говорити, що ракета потрапила в склад поруч з аеродромом. Тому що прилетить друга, третя і вже точно влучить в аеродром.

Чому це важливо

Тому що 80% розвідувальної інформації відпрацьовується з відкритих джерел. І такі повідомлення дозволяють ворогові коригувати вогонь по ваших же населених пунктах.

Якщо ви повідомляєте, що цілили в один об’єкт, але не влучили, то ворог може зробити це вдруге, щоб таки достати ціль.

Нижче, крім вже написаного, ще перелік інформації, розголошення якої може привести до обізнаності противника щодо дій наших військ (сил) і негативно вплинути на хід ведення операцій:

  1. Найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об’єктів у районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їхнього розташування;
  2. Чисельність особового складу військових частин (підрозділів);
  3. Кількість озброєння і бойової техніки, матеріально-технічних засобів, їхній стан і місця зберігання;
  4. Описи, зображення та умовні позначення, які ідентифікують або можуть ідентифікувати об’єкти;
  5. Інформація щодо операцій (бойових дій), які проводяться або плануються;
  6. Інформація про систему охорони і оборони військових об’єктів і засобів захисту особового складу, озброєння і військової техніки, які використовуються (крім тих, які видимі або вочевидь виражені);
  7. Порядок залучення сил і засобів для виконання бойових (спеціальних) завдань;
  8. Інформація про збір розвідувальних даних (способи, методи, сили і засоби, що залучаються);
  9. Інформація про переміщення та розгортання своїх військ (найменування, кількість, місця, райони, маршрути руху);
  10. Інформація про військові частини( підрозділи), методику або тактику їхніх дій;
  11. Інформація про проведення унікальних операцій із зазначенням прийомів і способів, які застосовувалися;
  12. Інформація про ефективність сил і засобів РЕБ противника;
  13. Інформація про відкладені або скасовані операції;
  14. Інформація про зниклий або збитий літак або зникле судно, про пошуково-рятувальні операції, які плануються або проводяться;
  15. Інформація про планування та проведення заходів забезпечення безпеки застосування військ (дезінформація, імітація, демонстративні дії, маскування, протидія технічним розвідкам та захист інформації);
  16. Фото- і відеозйомка та інша наочна інформація з представниками незаконних збройних формувань.

Джерело: Ганна Маляр

Теги за темою
Міноборони
Джерело матеріала
loader