Церковний календар на 5 травня - кому моляться віряни

4 травня, 20:18, 2022

Якому святому молитися 5 травня та кого вшановує церква, читайте в матеріалі ТСН.ua.

Яке свято 5 травня в церковному календарі

5 травня церква вшановує пам’ять преподобного Теодора Сікіота. Що нам відомо про цей день?

Церковний календар на 5 травня — день пам’яті преподобного Теодора Сікіота

У четвер, 5 травня 2022 року, церква вшановує пам’ять преподобного Теодора Сікіота.

Святий Теодор Сікіон - самітник, аскет, візантійський священник, єпископ, монах, чудотворець та цілитель. Саме він заснував Сикейський монастир.

Народився близько 550 року в селі Сикея (недалеко від міста Анастасіополь, провінція Галатія, Мала Азія). Коли Теодору виповнилося 6 років, мати подарувала йому золотий пояс, адже бачила свого сина в майбутньому сильним і сміливим воїном. Проте уві сні до неї явився великомученник Георгій, який наказав не думати про військову службу, адже її син був народжений для служіння Господу.

Батько Теодора, Косма, був скороходом у імператора Юстиніана Великого і помер досить рано. В школі хлопчик виявляв здібності до навчання, був тихим і не по рокам мудрим. В будинку матері проживав також побожний старець Стефан. Саме він сильно вплинув на маленького Теодора. Вже у віці 8 років хлопчик, наслідуючи старця, у Великий піст відмовлявся від їжі.

В 10-річному віці Теодор сильно захворів. Тоді його принесли до церкви святого Іоанна Хрестителя, поклали перед вівтарем і стали чекати чуда. На лице хлопчика впали дві краплі роси з ікони Спасителя, які відразу зцілили його. Після цієї події до Теодора уві сні почав приходити святий Георгій, який водив його молитися до храму. В 12-річному віці майбутній святий побачив уві сні самого Христа і його матір Діву Марію. Ісус сказав тоді Теодору: "Подвизайся, Теодоре, щоб досконалу в Небесному Царстві винагороду прийняти, я ж і на землі тебе шанованим зроблю і прославлю серед людей". З того часу хлопчик почав ще старанніше вчитися.

В 14 років він пішов з дому і жив при церкві великомученика Георгія. Мати приносила йому туди їжу, але Теодор з'їдав лише одну просмфору, а інші страви залишав на камінні перед входом до церкви. Теодор уникав будь-якої слави людської, а тому пішов жити самітником недалеко від церкви великомученика Георгія. Він викопав сам печеру і вмовив одного диякона засипати вхід, залишивши невеликий отвір для повітря. В 17 років Теодор висвятився на священника.

Через деякий час він поїхав до Єрусалиму, побував в Хозевітській Лаврі поблизу Йордану. Там він прийняв чернецтво. Після смерті єпископа Анастасіопольського, християни вирішили поставити на його місце саме Теодора. Багато трудився святий на благо Церкви, але душа його шукала усамітнення для спілкування з Богом. Тому він знову вирушив по священним місцям Єрусалиму, не відкриваючи нічкому свого сану. 613 року Теодор помер.