У Франції сьогодні перший тур виборів парламенту

КИЇВ. 12 червня. УНН. Перший тур парламентських виборів відбудеться у Франції у неділю, 12 червня. У чому головна інтрига, і чим ризикує президент країни Еммануель Макрон, йдеться огляді RFI, пише УНН.

Деталі

Після виборів президента французьких громадян знову очікують на дільницях 12 (перший тур) та 19 червня (другий тур) для голосування на виборах парламентських. У два тури вони мають обрати 577 депутатів Національних зборів, нижньої палати парламенту, яка відіграє ключову роль в ухваленні законів. Парламентська більшість також визначає склад уряду країни на чолі із прем'єр-міністром.

Для президента Франції результати парламентських виборів мають вирішальне значення: він набуває всієї повноти влади лише в тому випадку, якщо його партія має більшість у Нацзборах. Інакше главі держави доводиться призначати прем'єра та уряд зі складу опозиційної йому парламентської більшості. Ситуації "співіснування" президента та уряду з різних партій виникали двічі в історії П'ятої Республіки, щоправда, вже у віддаленому минулому. Проте ризик повторення ситуації "співіснування", закладений у самій конструкції політичної системи, залишається і цього року про нього у Франції говорять цілком серйозно.

Суперники: партії та блоки на виборах парламенту

Головними суперниками на нинішніх парламентських виборах у Франції називають блок прихильників Макрона та єдиний фронт лівих партій. "Макроністи" сподіваються зберегти правлячу більшість ще на п'ять років. Бажано більшість абсолютна – не менше 289 депутатів.

Для лівих, яким вдалося створити передвиборчий альянс вперше з 1997 року, завдання максимум — вирвати владу у блоку Макрона, змусивши президента співіснувати з урядом, який йому опозиційний. Завдання щонайменше — стати першою опозиційною силою в Нацзборах на противагу "макроністам".

Крайні праві Марін Ле Пен розраховують радикально наростити своє представництво у парламенті — до десятків депутатів (проти нинішніх семи). Завдання мінімум — отримати право сформувати власну фракцію, для чого необхідно щонайменше 15 депутатів.

Загроза історично низької явки

Нині у списках виборців у Франції — понад 47,8 мільйона громадян. Явка на парламентських виборах традиційно нижча, ніж на виборах президента. Загальна тенденція останніх років – зниження активності виборців на виборах усіх рівнів.

У квітні Емманюеля Макрона переобрали на другий президентський термін за історично низької явки: 73,7% у першому турі і 72% — у другому. У 2017 році явка на виборах президента становила 77,8 та 74,5%. У минулому главу французької держави обирали, як правило, близько 80 відсотків громадян.

На виборах парламенту соціологи прогнозують рекордно низьку явку в першому турі — від 44 до 48 відсотків.

Попередній рекорд неявки виборців було зафіксовано п'ять років тому.