Сміливець, який зупиняв голими руками танки в Бахмачі, розказав, як наважився на вчинок

ТСНвідшукала бахмацького героя, вчинок якого став одним із символів мужності українського народу в протистоянні російській навалі, а відео з ним облетіло всі світові медіа.

26 лютого, російська техніка на марші суне Бахмачем, серед містян знаходиться відчайдух, який кидається під танк. Сорокатонна махина вимушено зупиняється під натиском сміливця Сергія Шевченка.

«Я механіку закрив амбразуру, то він зупинився. Я нічого такого не казав, кажу, що хлопці, куда ви їдете, що вам треба?», - пригадує Сергій.

І ці питання окупантам - дуже не сподобались. «Вверх вистрілив і на мене навів, я кажу: «Ну стріляй, що тобі допоможе?». Вони далі й поїхали», - розповідає чоловік.

Страху, каже, не відчував, натомість всередині кипіла злість і зневага до агресора. Сергій за радянський часів служив танкістом, тому, якби ворожа машина не зупинилась - знав би, що робити. «Як танк поїде, я знаю, якщо я там викручуся, хоча б він почав крутитися, я б там крутився під танком», - зазначає сміливець.

Хоча під танком крутитися і не довелося, але ушкодження таки зазнав, пошкодив коліно, коли стрибав із техніки.  Перед тим, як іти голіруч на танк Сергій кинув під попередній в колоні - велосипед. Зупинити - не вийшло. Двоколісного сплюснуло як млинець. Те, що лишилося від транспорту Сергій спочатку планував здати на металолом, але потім передумав - може якийсь музей захоче собі.

Сам же пересів на нового електричного "коня", міська влада подарувала замість переїханого. Жартує, що цього б під танк не кидав.

Сьогодні в чоловіка запланована зустріч з другом - Олександром, який теж намагався зупиняти російську колону. «Я мене зло таке було, що я готов його перевернути руками. Але не вийшло в мене зняти бурята, почали стріляти тоді, і все затихло», - зазначає Олександр.

До того дня обоє були не знайомі, нині ж товаришують родинами і часто згадують 26 лютого. «Іконка в мене, кажу, тримайте падли, і похоронять вас так», - переповідає розмову чоловік.

В Бахмачі, здається, немає жодної людини, яка б не чула про чоловіка, що зупинив танк. Та така публічність, каже, йому ні до чого. Жартує, що навіть від дружини вже прилітає. «В мене дружина каже, що ти вже публічний, вдома роботи скільки, а ти все інтерв’ю роздаєш», - сміється Сергій.

Після 26 лютого Сергій ходив в військкомат, хотів на війну, але не взяли через пошкоджене коліно, треба оперувати. Нині ж займається домашніми справами, волонтерить. Нещодавно возив гуманітарку до Слов’янська. Каже, от там - дійсно герої, а себе таки не вважає.

Читайте також:

Експерт оцінив можливість Польщі закрити небо над західними регіонами України після заяви місцевого генерала

Партизани на окупованих територіях зупиняють мобілізацію і змушують росіян користуватись гривнею

В селі на Поліссі гелікоптери росіян знищили цілі вулиці, від будинків залишились самі димарі