Публічне поширення інформації про полонених може зашкодити обміну – Координаційний штаб

Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр попередила, що поширення інформації про українських полонених зазвичай шкодить процесу обміну. Будь-яку публічність конкретної особи ворог використовує для збільшення своїх вимог. Також відомість того чи тої, кого росіяни захопили у полон, створює більшу небезпеку для цієї людини. Про це Маляр повідомила у фейсбуці, опублікувавши звернення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

«Це звернення стосується всіх, хто з наміром допомогти поширює інформацію про наших полонених, починає публічні кампанії «звільнення» тощо. Питанням обміну полонених займаються професіонали. Будь-яка публічність конкретного полоненого зазвичай призводить до збільшення вимог ворога щодо обміну та збільшує особисту небезпеку для цієї людини.

Тому, якщо ваш знайомий чи родич потрапили у полон, комунікуйте з державними органами, які займаються обміном. І всі свої публічні дії координуйте з ними, аби добрими намірами не вистеляти дорогу до пекла», – написала Ганна Маляр.

У зверненні Координаційного штабу зазначено, що інформація про значущість людини, її політичні погляди, місце служби, попередню роботу, рідних та близьких провокує прискіпливе ставлення ворога. Це зрештою ускладнює процес обміну.

Поширення інформації про позивні, військову частину, місце дислокації підрозділу, обставини потрапляння в полон несе загрозу не тільки самому полоненому, але і його бойовим побратимам та підрозділу.

Якщо є підозра, що та чи інша людина потрапила в полон, можна звертатись на консультаційну лінію Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, до Міжнародного комітету Червоного Хреста, Нацполіції або Об’єднаного Центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ.

Напередодні Міноборони закликало не розкривати дані щодо військових втрат України до закінчення воєнного стану, оскільки це є держтаємницею.