/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F18%2F8af71c1483f0fb74e27b93c772a85a43.jpg)
Наталка Денисенко розповіла про коханого, який служить в ЗСУ
Про подружнє життя з актором Андрієм Федінчиком, який став військовим, спілкування з колегами з росії, евакуацію сина та батьків з епіцентру бойових дій — у великому інтерв’ю Наталки Денисенко для проєкту СТБ «Як ти?» з Григорієм Решетником.
Про чоловіка із ЗСУ.
Чоловік мені ще до війни казав, що піде (воювати – прим.
Тоді я ці слова не сприймала, але коли почалася війна, спитала: «А як же я? Як Андрійко?» Він сказав, що все буде нормально.
Я його питала, чому він не хоче відмовитися від цієї ідеї.
«Тебе кличуть на озвучку, у тебе є робота, будеш допомагати армії!».
А він каже: «Наталко, припини так казати, тому що ти мене зараз дуже деморалізуєш!».
Він мені це сказав дуже суворо, і я зрозуміла: треба казати, що все в нас буде добре.
«Я збережу життя собі та дитині, я все робитиму, як ти скажеш, тримайся! Я з тобою! Я за тебе молюся!».
Будемо відверті – нікому з українських жінок не хочеться, аби її чоловік помер на війні.
І це – найбільший страх! Думати про те, що я можу втратити чоловіка, я почала тоді, коли побувала на похороні Паші Лі.
Він – актор, колега, друг.
Це жахливо – бачити людину, з якою ти працював, мертвою….
Про ставлення до чоловіків, які виїхали з України після повномасштабного вторгнення.
Якщо чесно, після того, як мій чоловік поповнив лави ЗСУ, і я бачила мужиків, які пили пиво на лавочках, я подумки промовляла: «Ах ви ж… Ненавиджу вас! Мій чоловік воює, а ви тут насолоджуєтесь».
Я розумію, що так не можна.
Кожен має робити те, що він може.
Україну мають захищати патріоти і сильні чоловіки.
Тому що якщо будуть брати всіх підряд, ми не переможемо.

