Сарана не повинна пережити людську цивілізацію

В роки моєї молодості людей, які більш-менш пристойно володіли якоюсь іноземною мовою, в Києві було небагато.

А бюро перекладів, яких зараз хоч греблю гати, зовсім не існувало.

Тому, коли в столиці тоді радянської України відбувалася якась подія з присмаком міжнародної, на неї рекрутували всіх придатних.

Так ще студентом я почав синхронно перекладати в кінотеатрах фестивальні фільми чи то у форматі тижня кіно якоїсь латиноамериканської країни, чи то стрічки, що потрапляли до нас з панського столу після московського кінофестивалю.

А одного разу працював на міжнародній конференції з сільського господарства, в рамках якої відбувався показ документальних фільмів.

Переклавши «свій» фільм, дивився ті, що перекладали інші.

Один з тих фільмів пам'ятаю досі.

На відміну від більшості документальних стрічок, ця була повнометражною і складалася з кількох сюжетів.

В одному з них ішлося про сарану.

Я вперше в житті бачив – хоч і на екрані – нашестя сарани.

А тим часом фермер у кадрі бідкався, що не знає, що робити далі.

Щороку він обприскував своє поле інсектицидами, але на наступний рік сарана встигала пристосуватися до вже знайомої отрути.

Фермер був у розпачі, бо не міг до нескінченності збільшувати дозу.

Адже ризикував урешті-решт отруїти клієнтів, яким продавав свій врожай, і власну родину.

Фільм завершувався не надто оптимістичним резюме: мовляв, комахи з'явилися на нашій планеті до людської цивілізації і житимуть після неї.

Останнім часом я часто згадую той сюжет.

От і сьогодні, коли прочитав, що в Ризі з десяток людей протестували проти демонтажу радянського пам'ятника «асвабадітєлям».

Що для Латвії ці «асвабадітєлі» були окупантами, протестуючих не бентежило.

А найважливіше в цій історії те, що – живучи в країні-члені ЄС та НАТО – ці люди нав'язують їй стереотипи «русского міра», уламками якого вони є і якими виховуватимуть своїх дітей.

По суті, на захист радянських окупантів стали окупанти пострадянські.

І в цьому небезпека не лише для Латвії, а й для всього цивілізованого світу.

Світу, який зараз дискутує, чи вводити візові обмеження для громадян РФ.

Звичайно, я не схильний у кожному росіянинові бачити агента ГРУ чи ФСБ.

Але вони зруйнують ваш цивілізований світ, і не бувши агентами.

Сьогодні вони приїдуть до вас як туристи.

Завтра ви приймете на навчання їхніх дітей.

Комусь дасте вид на проживання, а згодом паспорт.

Вони користатимуться вашою демократією і громадянськими правами.

І вимагатимуть свого.

І обиратимуть ваших депутатів і ваших президентів.

І якщо не вони, то їхні нащадки ставатимуть вашими депутатами і президентами.

І ваша цивілізація опиниться під загрозою.

Але буде пізно.

Це станеться не сьогодні і не завтра.

Але це станеться.

Вас уже не буде, але ваша сьогоднішня легковажність наразить на небезпеку ваших нащадків.

Ви хочете цього? Звісно, ні.

Але ви програмуєте це на майбутнє.

Отямтеся: сарана не повинна пережити людську цивілізацію.