Приму-балерину Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченко, народну артистку України Христину Шишпор цієї осені ми побачимо на сцені Національної опери, яка зустрічає свій 155-ий сезон.
– Про що сьогодні не варто говорити вголос, а про що просто неможна мовчати?.
– Ми живемо в такий час, коли мабуть вже не існує тем, які неможливо підіймати в суспільстві.
Те, про що варто кричати вголос — про агресію і воєнний наступ РФ на нашу Батьківщину.
– Велична Україна стримує ворога і захищає таким чином не тільки Європу, а й увесь світ.
Тому кожен із нас, залучаючи соціальні мережі та міжнародну пресу, робить свій внесок, розповідаючи про це лихо.
– Коли та із ким останнім часом вам було приємно помовчати?.
– З моєю донечкою Юлею.
Вона — мій Всесвіт, моя сім’я.
Знаєте, в сучасному світі ми мало часу проводимо з близькими людьми.
У кожного свій графік.
В мене репетиції, гастролі, зйомки, концерти.
У Юлічки свій шкільний графік.
Але коли трапилась ця страшна війна, ми були у двох в Європі, й моя дитина ще більше стала мені всім.
Я так вдячна, що в мене така чутлива дівчина, яка може зрозуміти свою маму, коли мамі погано і коли навіть немає сил розмовляти.
– Коли ви в останнє себе хвалили, а за що сварили?.
– Я себе трішки хвалила останній раз до війни і це пов’язано з моєю роботою (усміхається).
Сварю себе частіше, особливо зараз і це пов’язано з тим, що хочеться більше допомогти нашій країні, ЗСУ та дітям (Балерина зібрала кошти для купівлі медичного обладнання для Охматдиту та Миколаївської лікарні, – Ред.).
Хочеться бути більше корисною для країни.
– Назвіть найкрасивішу річ і чому ви її такою вважаєте?.
– Я обожнюю парфуми, це перш за все спогади.
По-друге, це дуже інтимна та індивідуальна річ, яка може охарактеризувати людину.
В мене величезна колекція парфумів, бо з кожної мандрівки, я привожу новий аромат.
– Яким талантом вам би дуже хотілося володіти?.
– О, це мабуть талант археолога.
З самого дитинства, мене дуже цікавить історія та археологія.
Це так чудово, досліджувати цивілізації, людей, міста та всі ці секрети нашої планети.
– Якби ви могли залишити тільки один спогад, щоб це було?.
– Я би залишила ті спогади, де всі мої рідні та близькі — живі.
Це найважливіше!.
– Що личить сучасним чоловікам, а що не прикрашає сучасних жінок?.
– В усі часи чоловіків виділяло вміння тримати своє слово.
Це безцінно.
Дуже пишаюся цією чоловічою рисою.
Щодо жінок, то мабуть це безділля.
Праця підштовхує нас до саморозвитку, а без саморозвитку не можливо рухатись далі.
– Якби вам довелося себе порівняти із алкогольним напоєм чи коктейлем.
Ви який?.
– Друзі порівнюють мене з самбукою, такою ж запальною та пристрасною.
Але особисто я, відчуваю себе ковтком прохолодного шампанського — легким, солодким ігристим напоєм (усміхається).
– До якої поради мами ви не дослухалися, і наразі жалкуєте про це?.
– З моєю мамочкою, ми були подругами.
У нас були добрі та щирі стосунки, які я бережу у пам’яті та у серці.
Зараз мені її дуже не вистачає, але я запам’ятала пораду матусі: не сприймати занадто близько до серця деякі речі та явища, які трапляються по життю.
– Бути доброю, відкритою та водночас вразливою людиною — це не слабкість, а сила, то ж її потрібно оберігати.
Звісно, я ще вчуся цій якості.
І ця порада актуальна у мирний час, зараз неможливо абстрагуватися від горя та несправедливості, яка відбувається.
– Зовнішність якого визнаного красеня завжди здавалася вам перебільшеною? І, навпаки, хто з чоловіків із невиразною зовнішністю видається вам дуже привабливим?.
– Краса — це суб’єктивне поняття.
Ніколи не розділяла світову істерію щодо Бреда Пітта, хочу дуже поважаю його як актора та творчу особистість.
Мій типаж — це Кіану Рівз.
Я передивилася всю його фільмографію (сміється).
Подобається все, що він робить, а ще його стиль.
– Чим пахне щастя?.
– Спокоєм.
Душі, серця та тіла.
Ти насправді щаслива людина, коли перебуваєш у стані спокою, відсутні стрес та тривога.
Це додає впевненості.
І зараз, це зрозуміло як ніколи.
Нобелівську премію з літератури отримала Анні Ерно.