Не хотів померти на чужині: медики Львова перевезли важкого онкохворого зі Стамбула до Дніпра
Не хотів померти на чужині: медики Львова перевезли важкого онкохворого зі Стамбула до Дніпра

Не хотів померти на чужині: медики Львова перевезли важкого онкохворого зі Стамбула до Дніпра

Фахівці Першого медичного об’єднання Львова подолали 5 тис.

за чотири доби, щоб доставити тяжкохворого чоловіка зі Стамбула до рідного дому в Дніпрі.

Пацієнт, якому сучасна медицина вже не могла допомогти, найбільше прагнув повернутися на батьківщину.

Про це співробітники клініки повідомили на своїй сторінці в Facebook.

— Життя 61-річного пана Ігоря з Дніпра на до і після розділилося у вересні.

Тоді, після обстеження, він почув діагноз: рак легень четвертої стадії, — пишуть медики.

Поджелудочную пришлось удалить: во Львове успешно проопериовали мужчину с редкой формой рака.

За їхніми словами, в надії знайти лікування за кордоном, разом з дружиною він відправився автобусом до Туреччини.

Однак там за лічені дні стан чоловіка стрімко погіршився.

Турецькі фахівці зізналися, що безсилі.

Тоді дружина Ігоря почала шукати можливість повернутися з чоловіком додому.

Але пасажира в такому важкому стані не брав на борт жоден перевізник або авіакомпанія.

— Тоді в розпачі жінка подзвонила в Перше медоб’єднання Львова.

Наші фахівці погодили поїздку реанімобілем.

Але спочатку — ретельна підготовка, — розповіли львів’яни.

Були зібрані медикаменти, кисневі балони, монітори контролю життєво важливих функцій, дефібрилятор, апарат штучної вентиляції легень та інше анестезіологічне забезпечення.

Реанімація на колесах була готова до виїзду.

— За планом: одна медична команда мала доставити хворого з Туреччини до Чернівців, інша – повезти до Дніпра, — пишуть співробітники ПМО Львова.

За їхніми словами, в палаті стамбульської лікарні Ігор зустрів наших медиків зі сльозами в очах.

Розчулився, коли почув українську мову….

Повідомляється, що весь шлях до Чернівців, а згодом, з Чернівців до Дніпра, медики моніторували життєві функції, виконували оксигенотерапію, відстежували тиск і сатурацію, проводили кардіографію та інфузійну терапію.

Відзначається, що самостійно їсти пацієнт вже не міг, тому його годували парентерально: вводили спеціальні високопоживні харчові суміші внутрішньовенно.

— Ми зробили все можливе і неможливе, щоб пацієнт повернувся додому і в останній період життя був з близькими людьми, — каже анестезіолог Лариса Савкевич.

Доїхавши до рідного міста, Ігор нарешті посміхнувся, згадують львівські фахівці.

Джерело матеріала
loader