Рада 13 грудня ухвалила одразу кілька резонансних законів: що не так із проєктом щодо містобудування

Сьогодні, 13 грудня Верховна рада ухвалила одразу кілька резонансних законів.

Перший - закон про медіа. Він був ключовим, аби максимально адаптувати українське законодавство у цій сфері до Європейського, а також ефективніше реагувати на інформаційні загрози сьогодення.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Інший законопроєкт №5655 стосується реформ у сфері містобудування. Автори називали його дієвим інструментом у боротьбі із корупцією та зловживаннями у будівництві. Однак проти виступала Асоціація міст України і архітектори, які заявили про численні ризики нового документа.  

Напередодні розгляду документу, щоправда, вибухнув скандал. В асоціації міст України заявили, що закон не вирішує проблем, а навпаки створює чимало ризиків, зокрема, позбавляє місцеву владу та громадськість можливості контролювати забудову.

Проти документу в актуальній формі виступили і в національній спілці архітекторів. Вони мотивують це тим, що чимало функцій від держави документом переходять приватним органам. Це покликано прибрати державну корупцію, але, побоюються архітектори, може просто зробити її приватною.

"Приватний містобудівний контроль, який дозволить зробити забудовникам свої органи, які контролюватимуть будівництво. Держава взагалі усовується від цього процесу", — каже заступниця голови архітектурної палати НСАУ Анна Кирій.

Інший момент – електроний допуск до ринку забудовників. Побоюються: через формальні відмови не всі компанії зможуть отримати дозволи і це може створити монополію на ринку. Також у законі нечітко прописано, куди скаржитися в разі незаконної забудови. І найголовніше – хто може це робити.

Наприклад, чи матиме такі повноваження громада, місцева влада, або ж всі функції лягатимуть на плечі Міністерства розвитку громад. Жертвами можуть стати і об'єкти культурної спадщини, адже для них прописали принцип мовчазної згоди на будівництво. Тобто, забудовник відсилає в електронній формі документ, який відповідне охоронне відомство має розглянути. Але якщо у встановлений строк цього не зробить — дозвіл видається автоматично.

Національне агенство із запобігань корупції також зробило висновок, що закон створює чимало корупційних загроз і його необхідно допрацювати. У Міністерстві інфраструктури, яке опікується документом, кажуть, що зауваження від НАЗК урахували. А закидити опонентів вважають перебільшеними.

Це ж стосується і об'єктів культурної спадщини. Також об'єкти із високим рівнем ризику — це, зокрема, мости та дороги — перебуватимуть під постійним моніторингом, а доступ на ринок будівництва буде у всіх компаній, які мають повний пакет дозволів. Приватні перевіряльники не матимуть права мати спільних власників із забудовниками і будуть зобов'язані страхувати потенційну шкоду від забудови. Міста натомість отримають нові функції контролю, так стверджує народна депутатка Олена Шуляк

Закон запрацює не одразу — отже, кажуть парламентарі, у разі потреби можна буде внести потрібні правки та зміни, кажуть його автори. В Асоціації міст радили не поспішати із ухваленням. А спільно доопрацювати документ, аби потім його не перероблювати. До того ж — фінальні правки та порівняльні таблиці зі змінами депутатам презентували лише вчора. А за ніч вивчити понад 2 тисячі сторінок — було украй складно. Втім сьогодні за законопроект таки проголосували 228 народних обранців. Тож тепер слово за президентом, який має поставити під документом свій підпис.

Читайте також:

• Данілов - про загрозу наступу з Білорусі: "Я їм не заздрю"
• Економіка України може обвалитися до 50%: прем’єр наголосив на ризиках
• Неможливість зареєструватися Twitter: у Зеленського з критикою звернулися до Маска