"Поштовий" закон, який суперечить правилам ЄС, вже потребує змін через ризики монополізації

Прийнятий законодавцями документ посилив державний адміністративний тиск на бізнес, створив корупційні ризики та вже зараз проявляє недоліки, які можуть призвести до монополізації ринку, особливо у сфері міжнародних поштових відправлень.

Про це 24 Каналу розказали в компанії "Нова пошта". Оператор експрес-доставки вже звернувся з відповідними пропозиціями та зауваженнями до профільного парламентського комітету, аби закликати депутатів до роботи над удосконаленням документа, який регулює діяльність галузі.

Як новий закон унеможливлює роботу українських операторів на міжнародному ринку

Закон передбачає право та можливість здійснювати міжнародний поштовий обмін у місцях міжнародного поштового обміну призначеним операторам поштового зв'язку, операторам поштового зв'язку, які на день набрання чинності закону мають код оператора у Всесвітньому поштовому союзі (ВПС), та операторам поштового зв'язку, які отримають код оператора у ВПС після набрання чинності цим законом.

"Нова пошта", виконуючи вимоги закону, звернулась до Всесвітнього поштового союзу з проханням надати компанії відповідний код. Але отримала офіційну відповідь, що з 2007 року Всесвітнім поштовим союзом не видаються такі коди поштовим операторам, що не мають статусу призначеного оператора. Відповідно, Всесвітній поштовий союз не в змозі призначити код компанії "Нова пошта". Це означає, що закон закрив доступ для роботи на міжнародному ринку та іншим незалежним українським операторам – законодавче регулювання створило бар’єр для розвитку в Україні конкурентного ринку міжнародних поштових відправлень. Відтак, український ринок міжнародних відправлень буде поділений між двома операторами, які мають спеціальний код ВПС — державною Укрпоштою і приватною службою Міст Експрес.

Лист-відмова / Фото надане 24 Каналу

Хоча в самому ЄС наявність такого коду зовсім необов’язкова. Це визначив Суд Євросоюзу: він своїм рішенням ще у 2007 році відкинув монополізацію надання таких кодів окремим операторам на території держав-членів Євросоюзу за умови існування розвиненого конкурентного середовища, яке забезпечує сталість надання поштових послуг. Відтак, положення українського закону про поштовий зв’язок суперечать практиці ЄС. А депутати "загнали" українців в монопольну пастку – люди просто не матимуть вибору. Адже без змін до закону, які привели б його у відповідність з європейською регуляторною практикою, доступ на ринок всім іншим операторам просто закритий — він стане монополізованим.

"Вищезазначені обставини повною мірою свідчать про фактичну та практичну недієвість механізму реалізації закладеної у Закон України "Про поштовий зв’язок" ідеї про необхідність запобігання проявам монополізації на ринку послуг поштового зв’язку у сфері здійснення міжнародного поштового обміну. Враховуючи наведене, просимо ініціювати розробку та втілення термінових змін до Закону України "Про поштовий зв’язок", які б дозволяли операторам поштового зв’язку брати участь у міжнародному поштовому обміні на умовах вільної конкуренції із чітко встановленими правилами та вимогами".

Здійснення міжнародного співробітництва у сфері надання послуг поштового зв’язку має відбуватись на вільних прозорих та однакових для всіх учасників умовах, – вказує "Нова пошта" в офіційному зверненні до керівника парламентського Комітету з питань транспорту та інфраструктури Юрія Кісєля, який відповідає за розробку законодавчої бази для регулювання поштової галузі.

Окрім цього серйозного недоліку прийнятий депутатами закон має й інші вади. А також суперечить європейській регуляторній практиці та галузевим нормативам. Рано чи пізно депутатам доведеться переписувати закон – Україні слід гармонізувати своє законодавство з європейським на шляху до ЄС.

Ще на стадії роботи у парламенті над законопроєктом, який з грудня 2022 року вже регулює поштову діяльність в Україні, до нього висловлювались інші серйозні зауваження. Але депутати їх проігнорували.