/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F02d6f3e77b83d747fe0b76bc618b2f2d.jpg)
Машини для моря, зроблені у Львові: що це за транспорт
Що ми знаємо про автомобільний Львів? Завод ЛАЗ, фестиваль “Леополіс”, можливо, хтось ще згадає про львівські автонавантажувачі ЛЗА. “Авто 24“ знайшов ще одну, геть невідому сторінку – палубні тягачі для авіаносців.
Важко знайти машину більш екзотичну, ніж так званий палубний тягач. Якщо трохи замислитись, у цих непоказових машинках – поєднання трьох стихій. Вони працювали на палубах кораблів, які плавали по морях, щоб піднімати у небо літаки. А будували їх на мирному підприємстві, яке виробляло навантажувачі – Львівському заводі автонавантажувачів.
![]()
Карабельний тягач – як автомобіль, тільки навпаки. Водій КТ-1 сидить фактично спиною вперед обличчям до ведучого заднього мосту.
Хто штовхатиме літаки
У перші двадцять-тридцять років існування авіаносців літаки на них перекочували вручну. Крилаті машини були не дуже важкі, палуби – рівні, а народу в командах вистачало.
Читайте також: Made in Lviv: коли ЛАЗ був найкращим європейським автобусом
Але наприкінці Другої Світової під час інтенсивних боїв на Тихому океані з’ясувалося, що палубні команди – слабка ланка. Протягом годин безперервно заправляючи, споряджаючи і відправляючи на старт літаки, люди втомлюються і починають робити помилки. Які в авіації означають аварію і загибель військових. Тому доволі швидко почав формуватись клас особливої допоміжної техніки авіаносців – тягачів для палубних літаків.
Львівський тягач ТК-3 вивозить на лінійку готовності літак вертикального зльоту Як-38. Польотна палуба ТАВКР “Київ”.
На звичайних аеродромах військові літаки примусово переміщують не так часто, і для цього призначені армійські вантажівки важкого класу з колісною формулою 6х6. Для кораблів вони були надто громіздкі, тож флот спочатку використовував повнопривідні “джипи”, а потім – невеликі трактори. А згодом підтягнулися спеціальні машини.
Буксир з навантажувача
Коли в радянському флоті з’явилися перші авіаносці, відповідальні за їхню комплектацію люди швидко промоніторили каталоги продукції вітчизняного автопрому. Шукали щось підходяще, і обрали завод ЛЗА у Львові. Його 4,5-тонна модель 4045 виявилася достатньо потужною – бензиновий двигун 70 к.с., тяга майже 3 тони “на гаку”, висока маневреність за рахунок короткою бази й задніх керованих коліс.
![]()
Як і в базовому навантажувачі, водій першого палубного тягача ЛЗА неначе сидить обличчям назад. Двигун та керовані колеса у нього за спиною.
Звісно, у заводському КБ навантажувач допрацювали до авіаційних кондицій. Прибрали стрілу, зайву гідравліку і кабіну, натомість додали зчіпні пристрої для під’єднання до літаків та гелікоптерів. Випробування показали, що машина легко пересуває по рівній поверхні 7,0-тонні морські гелікоптери.
Так народився перший львівський палубний (корабельний) тягач КТ-1, якими укомплектували новітні протичовнові крейсери-вертольотоносці.
Читайте також: Що спільного у ЛуАЗ і Hummer
Для палуби “Києва”
Тим часом у середині 1970-х у ВМФ з’явилися важкі крейсери серії “Київ”, які несли не лише гелікоптери, а й літаки Як-38. Вони були набагато важчі (понад 11 тонн) і для їх переміщення львівським конструкторам з ЦСКБ навантажувачів замовили більш потужні тягачі. Для впевненої роботи на польотній палубі взимку їх обладнали приводом 4х4, а для кращої маневреності усі чотири колеса зробили поворотними. Вжиті заходи дали зусилля на гаку 3 тони.
![]()
Випущені у Львові машини під час далеких походів на борту бойових кораблів побачили півсвіту.
Нова модель отримала назву ТК-3, але в окремих документах її модифікації називалися також 3910 та 3913. Були версії з розміщенням водія як обличчям до мотора, так і спиною. Автомобілі базувалися на стандартних агрегатах, зокрема, тракторному дизелі та ведучих мостах армійського автомобіля ЗІЛ-131.
Згідно з військовою доктриною СРСР, його авіаносці не мали на борту багато літаків та гелікоптерів, отже, кожен носій обходився лише парою тягачів типу КТ-1 або ТК-3. Тож не дивно, що на заводському фото ТК-3 хтось з конструкторів написав: “Разове замовлення”. Тобто тираж палубних тягачів львівського виробництва був зовсім невеликим, в межах 5 – 10 екземплярів кожної моделі.
![]()
Перш ніж відправити своє дітище на довгу морську службу, львівські конструктори випробовували його на асфальтових шляхах.
Зрозуміло, що військові не люблять ділитися статистикою. Але відомо, що найпотужніша 10-тонна модель 3913 була побудована на Львівському заводі автонавантажувачів у кількості чотирьох екземплярів, це був 1984 рік. Наскільки нам відомо, деякі з них і досі в строю.
Читайте також: Яким був перший український автомобіль

