Ватикан вновь поставил вместе украинца и россиянина на Крестном пути

Папа Франциск поставив поруч представників країни-агресора та країни-жертви, поєднавши свідчення українського та російського підлітків.

Зазначається, що люди із земель, поранених бомбами, ракетами, пострілами чи вбивчою ненавистю, раніше ділилися з Папою Франциском своїми свідченнями – і ці спогади стали роздумами, які супроводжують цьогорічну молитву Хресної дороги.

Тема молитви: Голос миру під час війни. На десятій зупинці, на якій роздуми зосереджені на тому, як з Ісуса був здертий одяг, укладачі об’єднали свідчення українського та російського підлітків.

Перший розповідає про те, як уночі біг із сім’єю з Маріуполя, вирішивши вирушити до Італії, де була його бабуся. На кордоні довелося попрощатися з батьком.

Коли ми прибули до Італії, я сумував. Я відчував себе обдертим від усього: повністю голим. Я не знав мови і не мав жодного друга. Бабуся намагалася, щоб я відчував себе щасливчиком, але я не робив нічого іншого, а лише повторював, що хочу повернутися додому. Зрештою, моя сім’я вирішила повернутися до України”, – розповідає він.

Інший же хлопець розповідає: “Я російський хлопець, і коли це говорю, то майже відчуваю провину, і водночас, не розумію чому, а тому почуваюся подвійно погано. Обдертий від щастя та мрій на майбутнє”.

Росіянин згадує про свого старшого брата, який через кілька днів після 18-річчя вирушив у подорож, а потім надійшов лист із повідомленням про його смерть.

“Нам усі говорили, що ми мали б пишатися, але вдома були лише великі сум і страждання. Подібне сталося з татом і дідом, які поїхали, і немає про них жодних звісток”, – поскаржився хлопець.

За словами російського хлопчика, шкільний товариш сказав йому на вухо, що йде війна, і він удома написав молитву за мир.