Паска, бабка чи куліч: як правильно називати великодній хліб

А для випікання паски – ще й особливий обрядовий глиняний посуд. Про це та інше розповіли фахівці Музею Івана Гончара.

Як правильно українською називати великодній хліб

Не в усіх регіонах України великодній хліб називали паскою. У Музеї Івана Гончара нагадали, що слово "пасха", "паска" має юдейське походження. І воно, до речі, витіснило традиційну назву великоднього хліба – "баба", "бабка". Хоча у деяких регіонах ці слова ще можна почути паралельно із "паскою".

Що цікаво, "бабка" має слов'янське походження і пов'язане з язичницькою традицією вшанування сонця та предків. Наприкінці ХІХ століття у Східній Галичині великодня "баба" відрізнялася від паски тим, що для її приготування треба було більше яєць.

На Лемківщині випікали два різновиди пасок: одну – з житнього чи пшеничного борошна, іншу – з білого, яку і називали "бабкою". У деяких книгах дослідники зафіксували також означення "баба", "бабка" і для інших страв української кухні.

У деяких регіонах України паску також називають колачі. Це круглий хліб з отвором посередині, короваї із зображенням хреста, сварги.

Чому варто забути про "куліч"

Якщо ви називаєте великодній хліб "кулічем", строго рекомендуємо забути про цю назву. Українці не печуть "кулічі". Цього слова взагалі немає в українській мові. Натомість воно активно поширене у мові російській.

У чому пекли паску

Потреба у випіканні обрядового хліба до Великодня зумовила появу пасківників – одного із різновидів глиняного посуду.

Його також називали пасочник, пасочниця, бабник, бабошник, бабниця, ставник, поставець, ставчик, ставець, тазик, стовбун, папушник, риночка, ринка. Форми залежали від практичного застосування та місцевих уподобань.

Пасківники з фондової збірки НЦНК "Музей Івана Гончара"