Роми захопили історичний центр Києва

Роми захопили історичний центр Києва.

Нові деталі у справі земельних махінаторів Авріченко і Безносюка: Незаконна забудова, крадені матеріали і погрози робітникам.

На прохання мешканців спільного домоволодіння на вулиці Олегівська, 20, що на столичному Подолі, продовжуємо висвітлювати проблему незаконної забудови і шахраїв Кароліни Авріченко і Юрія Безносюка, які перетворюють історичний центр Києва на циганські нетрі, а життя людей — на пекло.

Як ми писали у першій частині матеріалу «РЕЙДЕРСТВО по-молдованськи», хаос на донедавна тихій вулиці влаштувала така собі Кароліна Авріченко (тел.

097 797 17 10).

— громадянка Молдови ромської національності, що захопила 1000 кв метрів комунальної землі, побудувала двоповерховий будинок і огородила його парканом.

Все б нічого, якби не кілька «але».

По-перше, будували, не маючи жодних дозвільних документів, впритул до інших будівель.

Настільки близько, що у сусідів тріскаються фасади, а «молдавський паркан» заліз на їхню територію.

По-друге, нова господарка перетворила будинок на галасливий циганський табір — тепер тут п’ють, слухають музику, б’ються, смітять і влаштовують скандали.

По-третє, влада і правоохоронні органи розводять руками і вдіяти з беззаконням нічого не можуть (або не хочуть).

Тож на захист прав мешканців Олегівської, 20, встала наша редакція.

Наразі маємо нові подробиці про осіб, які безпосередньо причетні до порушення земельного законодавства і незаконної забудови історичної частини Києва.

Вказаний будинок будував співмешканець циганської баронеси Юрій Безносюк.

Він — громадянин України, який погодився на фіктивний шлюб з Авріченко, бо їй загрожувала депортація з України.

Безносюк (нам відомий його номер телефону 098 263 98 61) раніше працював двірником — прибирав території різних фірм на Подолі.

Авріченко ж була звичайною прибиральницею, мила громадські туалети в центрі Києва.

Звідки в такої пари кошти на будівництво двоповерхового будинку?.

Палац по-циганськи в історичному центрі Києва.

Авріченко чіплялася до колег і перехожих з пропозиціями погадати на картах таро чи по руці.

Чим більше їй платили, тим кращими були її пророцтва — багатство, кар’єрний зліт, кохання на все життя, смерть і хвороби ворогам.

Не ледарював і Безносюк.

Звільнившись з посади двірника, він влаштувався таким собі менеджером-господарником — відповідав за доставку будівельних матеріалів на об’єкти будівництва.

Надоставлявся аж до кримінальної справи.

Нам вдалося поговорити з колишніми колегами Безносюка.

Один з робітників, який працював на будівництві — Олег Кравчук розповів, що Безносюк завантажував машини будівельними матеріалами, частина з яких дорогою до пункту призначення дивним чином опинялася на захопленій ділянці на Олегівській, 20.

Частину Безносюк використовував на будівництві циганського палацу Авріченко, іншу — продавав.

Водіям і робітникам, які не могли не бачити махінації, погрожував звільненням і навіть фізичною розправою.

Нині Кравчук у безпеці, тож наважився розповісти все, що знає: «Ми возили гіпсокартон, матеріали для покрівлі, профіль.

Юра підробляв накладні і наказував нам частину вивантажувати за адресою його співмешканки.

Якщо відмовлялися, влаштовував скандал, погрожував.

Ніхто не хотів втратити роботу, тому мовчки виконували його накази».

Як розповідають будівельники, яких найняв Безносюк, на захопленій ділянці, де згодом виріс будинок, стояв покинутий курник.

Власне його Авріченко і придбала.

За копійки, бо будівля стара і давно не використовувалася.

Щоб якомога довше приховувати незаконні будівельні роботи, Безносюк наказав робітникам імітувати капітальний ремонт курнику — почали будувати навколо нього нові стіни.

Сусіди забили на сполох, коли помітили, що сарай невпинно розростається, а стіни вже сягають другого поверху.

На всі прохання показати дозвільні документи Авріченко і Безносюк влаштовували скандали, поводилися агресивно і погрожували сусідам «впливовими циганськими друзями».

Коли приховувати правду стало неможливо, курник всередині розвалили, а будинок добудували.

І все це відбувалося під час бойових дій на території України, коли вся країна зайнята боротьбою із ворогом.

Оскільки добитися адекватної відповіді і взагалі поведінки від нових сусідів не вдалося, мешканці домоволодіння на Олегівській звернулися з колективними листами до уповноважених органів.

Зокрема, до Національної поліції, Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт (КП СУППР).

Втім, результатів поки немає: Авріченко і Безносюк не телефонні дзвінки не відповідають, двері перевіряючим не відчиняють, словом, відмовляються йти на будь-який контакт.

Тож наразі представники державних і комунальних перевіряючих органів доступу до будинку і його власників не мають.

Попередньо ознайомившись зі скаргою, вони погоджуються з сусідами, що будівля незаконна і, відповідно, підлягає зносу.

Наразі ведеться слідство, опитують постраждалих робітників і будівельників, яким Безносюк погрожував.

Коло жертв банди Авріченко-Безносюка з кожним днем стає все ширшим.

Наростає і справедливе недовольство людей, адже сусідство з ромським табором позбавило їх спокійного і безпечного життя.

Нові господарі та їхні гості ведуть себе нахабно та агресивно.

Ті, хто наважується зробити їм зауваження, на ранок знаходить свої автівки з пробитими колесами, а ворота — розписаними нецензурщиною, образами і погрозами.

Тож люди бояться зайвий раз навіть вийти у двір.

Окрім гострої криміногенної ситуації, людей обурює самовільна забудова, яка спотворює історичний центр Києва.

Адже це не лише кримінальне правопорушення, але й знущання з людей і загалом з держави, яка зараз виборює кожен клаптик землі від ворожих зазіхань.

Ми продовжуємо прискіпливо слідкувати за розвитком подій.

Всі встановлені нами факти, особи і злочини будуть висвітлені на нашому сайті та оформлені у звернення до правоохоронних і контролюючих органів.