Шведські науковці створять цифрові моделі українських козацьких човнів

Шведські науковці у Запоріжжі провели серію фотосесій козацьких човнів національного заповідника «Хортиця», щоб створити їхні цифрові моделі — на випадок знищення пам’яток російськими окупантами. Про це повідомив «Укрінформ».

«Ми тут для того, щоб допомогти нашим колегам з національного заповідника «Хортиця» документувати човни, які є важливою складовою українського культурного спадку», — заявив науковий директор Музею Васа у Стокгольмі Фред Хокер.

У межах волонтерського проєкту оцифрують піднятий у 1999-му році козацький човен, бригантину, яку дістали у 2004 році, дубель-шлюпку і байдак, які витягли у 2005-му. Науковці називають ці експонати унікальними.

«Ці кораблі є особливими, повірте, я у своєму житті бачив багато човнів. Вони важливі, бо свідчать про історію човнобудування саме на Дніпрі. Вони є зразками приблизно одного періоду і дуже яскраво ілюструють саме цей відтинок історії. Ці човни демонструють, як козаки на цій ділянці Дніпра спілкувалися з рікою, яка була навігація. Я в захваті від цієї історії», — зазначив Фред Хокер і додав, що тим часом «росіянам це байдуже, і ніхто не знає, якою буде наступна ціль для їхніх ракет».

Протягом кількох днів в ангарі фотографи робили моделі за допомогою фотограмметрії — методу, коли комп’ютер опрацьовує фотографії, знаходить спільні «мітки» і «зшиває» усі зображення у цілісну модель. На створення моделі знадобилося до 2000 знімків лише одного козацького човна. Водночас команда геодезистів робила модель з «хмари точок» за допомогою спеціального лазерного обладнання.

«Потім ці два зразки будуть поєднані між собою, і ми отримаємо точну в інженерному плані тривимірну модель кожного експонату. Їх можна використовувати в різноманітних віртуальних інсталяціях, а з іншого боку — вони мають унікальну наукову цінність, бо завдяки їм можна отримати інформацію, як човни будувались, за якими принципами, яка була логіка. Тривимірна модель — це такий пакет документів, який можна використовувати протягом багатьох років», — пояснив завідувач відділу археології та охорони пам'яток нацзаповідника «Хортиця», кандидата наук Дмитро Кобалія.

Отриману інформацію у подальшому будуть опрацьовувати на спеціальних комп’ютерах, у Києві та у Швеції, на що знадобиться декілька місяців.

За словами Дмитра Кобалії, проєкт оцифрування козацьких човнів обговорювався ще до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Коли ж почалася велика війна, прийняли рішення реалізовувати його, щоб допомогти зберегти український культурний спадок.

Нагадаємо, студія Skeiron презентувала проєкт #SaveMariupolHeritage, що має на меті цифрове збереження архітектурної спадщини Маріуполя. Компанія розробила 3D-тур Маріупольським драмтеатром, який знищили російські окупанти торік.

Фото: Нацмузей «Хортиця»