Завдяки цим курсам наші герої зможуть знайти для себе роботу. Як відбувалося навчання і які перспективи воно відкриває – читайте далі.
З війни – на навчання
Ветеран АТО Віктор – професійний військовий, служив у Нацгвардії. У 2014 – 2018 роках захищав Маріуполь, Дебальцеве, а після поранення почав шукати новий сенс життя. Його адаптація до мирного цивільного життя була тривалою – він довго звикав до тиші.
Чоловік проходить реабілітацію і двічі на рік – лікування у шпиталі. Паралельно військовий за фахом та будівельник за освітою почав шукати собі нове заняття.
Коли я звільнився зі служби, мені в госпіталь принесли наказ, що я вилучений зі списку, перша думка: що мені робити? Життя скінчилося. Перший день вдома, другий день щось там зробив. Я собі не знаходив місця. Йшов з книжкою в парк. З часом попробув одне-друге. Але вирішив, що треба зробити той крок невпевненості,
– розповів Віктор.
Коли Навчально-методичний центр профтехосвіти Львівщини оголосив набір на професійне навчання – Віктор зголосився. Чоловік має будівельну освіту і мінімальні практичні вміння зварювання, тому навчання йому далося легко.
Ветеран АТО Віктор / фото ZAXID.NET
Однак серед інших учнів були журналісти та навіть художники.
"Обирають професію зварювальника з різних причин. Хтось це робить свідомо, хтось хоче змінити спеціальність, спробувати себе в іншій. Додаткові знання не завадять. Навіть в армії це може знадобитися. Один з тих, хто проходив навчання, вже одужав, і його знову мобілізували", – розповів заступник директора Міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівництва Святослав Витвицький.
Серед складнощів навчання було те, що ветерани ще проходять реабілітацію у медзакладах, тому графік занять адаптовували під них. Один із учнів – на милицях, тому він вчився зварювати сидячи.
Зварювати можна сидячи / фото ZAXID.NET
Саме навчання тривало 20 днів, але воно розтягнулося на більше місяця. Займалися 2 – 3 дні на тиждень, у залежності від розкладу реабілітації.
Підсумковою роботою професійних курсів для ветеранів буде садовий набір – лавочка і стіл. А для душі вони виробляють тризуби з металу у вигляді літер ЗСУ.
Ветерани виробляють тризуби з металу у вигляді літер ЗСУ / фото ZAXID.NET
Підприємство сподівається на працевлаштування ветеранів
На нових випускників вже чекають потенційні роботодавці.Так, курси організовували саме з тих професій, де був запит від бізнесу.
Професій багато, ми обирали ті, які були затребувані в регіоні, які вакансії заявили роботодавці: пекарі, будівельні професії, кравці, швачки та інші. Роботодавці вже чекають на зварювальників. Це українсько-німецьке підприємство "Сферос", у Миколаєві – Kettenwerk, що робить мости, у Рясному – підприємство, яке зварює стелажі. Взуттєва фабрика давала запит на завгоспа із вмінням зварювати. Багато роботодавців хочуть взяти на роботу військових, бо вони відповідальні, це люди слова, правильної поведінки, налаштування,
– зазначила Наталія Рибак.
Директор миколаївського підприємства Kettenwerk Юрій Яцинич зауважив, що кожне підприємство має бути соціально відповідальним. У першу чергу, шукають людей, які повернулися з фронту, щоб підтримати їх, навчити і взяти на роботу. Яцинич наголосив, що вони мають повернутись до нормального життя.
"Для підприємства за честь працевлаштувати ветеранів, тому що вони багато зробили для держави. Ми маємо особливе ставлення до них, але хочемо забезпечити їх роботою і професією. Вони мають бути на рівних, влитися в життя, працювати", – додав Яцинич.
В училищі провели кілька зустрічей з роботодавцями / фото ZAXID.NET
Святослав Витвицький наголосив, що професія зварювальника важка, але доступна для опанування. Наталія Рибак зауважила, що електрозварювальник завжди був дефіцитною професією, хоча зарплата таких фахівців – від 30 тисяч гривень. Але оскільки у цій сфері працюють здебільшого чоловіки, зараз їх багато пішло воювати, тому звільняються робочі місця.
Віктор вже провів попередні перемовини із працедавцями і готовий розглянути їхні пропозиції. Щодо інших можливих професій він із запалом в очах перелічив:
Мені подобається дизайн, креатив, коли із заліза можна щось гарне зробити, воно набуває форми, фігури. То досить цікава штука. Добре, якби була можливість відкрити гуртки для дітей з частковим опануванням професії зварювальника чи різальника, робити якісь картини, фігурки.
Реабілітація у мирному житті
Фізична праця є частиною реабілітації та соціальної адаптації у мирному житті. Заступник директора училища розповів, що крім професійних навичок, під час курсів великої уваги приділяли соціальній складовій: проводили психотренінги, влаштовували обіди, кавоперерви для кращого знайомства між собою.
"Вони повернулися з війни, ще досі в стресі, дехто має травми, мусить відвідувати лікаря. Хлопці натерпілися, і це для них шанс, крім нової професії, пройти реабілітаційний шлях, поспілкуватися з однодумцями. Ми розділили курс, щоб з ветеранами працювали різні люди. У них тут є таке своє коло, в якому розповідають хто де воював, які травми отримав. Це для них соціальна реабілітація", – наголосив Святослав Витвицький.
Спілкування і праця є складовою реабілітації військових / фото ZAXID.NET
За цією програмою для ветеранів організували шестигодинний тренінг з психологом. Адже попереду у них зміна діяльності і адаптація в суспільстві.
Вони постійно були зайняті робочим процесом. Змінили своє середовище, і це допомагало відійти від пережитого, хоч на трохи забувалося. Тут ветерани отримали нові цілі, не було коли думати про щось інше,
– додав майстер виробничого навчання Роман Цюпик.
Для військових це як ще одна місія для своєї держави. За словами Наталії Рибак, усі ці люди, що зараз навчаються, мають вищу освіту, але вони не бачать себе у своїй професії, не хочуть до неї повертатися. Ось саме тому вони обрали зварювання, бо розуміють, що треба буде відновлювати країну.
"Кажуть: пізніше, коли ми відбудуємо країну, будемо журналістами, вчителями, співаками", – розповіла Рибак.
Електрозварювальник – дуже важлива професія для відбудови країни / фото ZAXID.NET
Однак не всі зараз можуть відбудовувати країну. Із 6 учасників професійних курсів для поранених внаслідок війни було 2 цивільних та 4 військових. Один з них вже повернувся на фронт.
Війна не завершилася, і ці люди не готові її також завершити зараз для себе. Вони пройшли реабілітацію, відновилися і, якщо мають змогу, то повертаються. Тому декотрі реєструються на навчання, а потім повертаються воювати,
– пояснила Наталія Рибак.
Святослав Витвицький зазначив, що в їхньому училищі це вже четвертий навчальний курс від початку великої війни. Таке навчання на зварювальників та два курси сантехніків раніше організовували для ВПО, у кожній з груп були жінки, зацікавлені в професії. Більшість з них влаштувались на роботу.