Швидкого рішення не буде: як Україна може отримати заморожені російські активи

Про це 24 Каналу заявив політолог Володимир Фесенко. Він зауважив, що у цьому реєстрі будуть зафіксованіреальні фізичні збитки, які виникли внаслідок воєнної агресії Росії. Утім, треба і подальші кроки.

"У чому проблема – неможливо конфіскувати. Не просто заморозити, заарештувати на певний час російські активи, а неможливо їх конфіскувати на користь України", – сказав політолог.

Є проблема

Аби це зробити, потрібні зміни в законодавствах деяких країн. Наприклад, в Німеччині для цього треба внести зміни до Конституції. А це, вважає Фесенко, не так просто.

Одна з головних проблем – це питання приватної власності. Для того, щоби віддавати чиїсь гроші, не просто їх заарештовувати, а віддати іншій стороні. Думаю, знадобляться судові рішення,
– розказав Володимир Фесенко.

Він зазначив, що сподівання на те, що ця угода є просто політичним рішенням і можна буде просто забрати російські гроші й передати Україні – є спрощеним сприйняттям.

"Я не раз чув такий аргумент, що, мовляв, "це довго". Так, але, слухайте, інших швидких рішень не буде", – переконаний він.

Фесенко наголосив, що треба розуміти, що країни Заходу – це країни верховенства права, тому там працює принцип приватної власності навіть тоді, коли мовиться про країну-агресорку. Саме через це будуть і необхідні суттєві зміни в законодавствах або судові процедури.

Як Україна може отримати заморожені російські активи: дивіться відео

Що треба, аби Україна отримала компенсації

Політолог додав, що є вже перше важливе рішення від Арбітражного суду в Гаазі.

"Рішення на користь України щодо Криму. По активах Нафтогазу, по активах України. Коли, фактично, Росія захопила ці українські активи", – пояснив він.

На думку Володимир Фесенка, згодом ці судові рішення можна буде використовувати для того, аби брати в компенсації Україні заарештовані російські активи. Він зауважив, що українська держава вже напрацьовує методики, як це зробити.

"І тут треба залучати наших партнерів в різних країнах світу, адже ситуація різна, в юридичному сенсі. У США, у Великій Британії, в Німеччині, майже в кожній країні, є великі російські активи", – підсумував політолог.

Що відомо про реєстр збитків

• Декларацію про створення збитків від агресії Росії підписали на саміті Ради Європи, який провели в Рейк'явіку. Таке рішення відкриє шлях отримати компенсації.
• Угоду підтримали 43 держави. Зокрема, усі держави G7 – серед якої є країни, які не є членами Ради Європи. Загалом у РЄ 46 членів. Однак, 7 із них вирішили не долучатися до "антиросійської" декларації.
• Документ передбачає створення бази даних, аби зафіксувати збитки, які завдала країна-агресорка. Окрім того, там будуть і фінансові претензії до Росії від постраждалих.