Змушують нігтями здирати тату: Кротевич про катування полонених і події на Азовсталі

Рік тому впродовж 86 днів бійці гарнізону Маріуполь тримали кругову оборону міста у повному оточенні, з важкими боями та відсутністю будь-якого постачання.

Тимчасовий в. о. командира бригади Азов Богдан Кротевич згадав про минулорічні події в Маріуполі, розповів про виживання на Азовсталі та катування бійців, які перебували та досі залишаються в російському полоні.

– Я скажу так: ми не планували вижити. Я не кажу, що ми не хотіли вижити. Ми не планували вижити. І якби наказу припинити оборону Маріуполя не було, я точно скажу, що ні командири, ні я, ні більшість офіцерів, і певно що більшість солдатів не здалися б в полон. Ми б там загинули. Або була така ідея, що піти в розсипну, і більшість би загинула, а частина б вийшла, – поділився Кротевич.

За його словами, російські війська цілодобово били по Маріуполю, а деякі будинки просто знищувалися після ударів РФ.

– Авіації було просто дуже багато. Ми десь порахували, що половина всієї авіації, яка працювала по всій Україні, рівно половина працювала по Маріуполю, а потім по Азовсталі. У нас постійно була авіатривога, була загроза масованого авіаційного обстрілу. Це коли 14 літаків летять за раз. І коли закінчилися просто поверхи, тобто там було, наприклад, п’ять поверхів над бункером, і вони закінчилися, а авіація працювала, працювала, працювала, от тоді під кінець в нас були великі втрати від авіації. Будинки буквально складалися на очах, – згадав ті події Богдан Кротевич.

Представник бригади Азов зазначив, що російська авіація обстрілювала Маріуполь та Азовсталь авіабомбами, постійно працювала артилерія і танки.

– Танками вони випалювали все, взагалі, абсолютно. До мене навіть хлопці підходили, казали, ми не знаємо, якими снарядами вони працюють. Але танк працює – будівля згорає повністю. І тактика використання танків, звичайно, просто вони заїжджають і знищують повністю будівлю. Починаючи з верхніх поверхів і складають, – зазначив Кротевич.

Однак тоді здаватися ніхто не збирався, запевняє Кротевич. Українські військові продовжували оборону, хоч ворог намагався знищити бійців цілодобово. Було багато поранених на Азовсталі – з ампутаціями рук, ніг та іншими важкими ранами.

– Ми б таке рішення взагалі не прийняли, якби в нас забрали поранених. Це точно. А от коли ти бачиш, що твій побратим гниє, лежить там без ноги, в нього там вже пішли ці всі процеси незворотні, і йому треба медична допомога, тобто він повільно помирає. І це не так повільно, що годину, дві, день, а місяць може просто помирати, – наголосив він.

Тоді з Азовсталі вийшло майже 2,5 тис. українських військових. Усі вони потрапили в російський полон, де перебували в жахливих умовах. Наших захисників піддають катуванням та навіть змушують нігтями стирати татуювання.

– Єдине, що, знову ж таки, відбувається катування. В основному – це током б’ють, голки. І те, що я побачив, і те, що мені не сподобалося, це щодо татуювань. Це буквально було в останніх двох обмінах. Вони змушують або нігтями стирати, частково так, ранки залишаються. Я особисто не бачив, але мені сказали, що одному бійцю залили якесь татуювання окропом, і змусили його стирати теж рукою, – поділився Кротевич.

У російському полоні досі перебуває понад 1,9 тис. захисників Азовсталі. Саме вони відтягнули на себе сили росіян, дали можливість українській армії перегрупуватися та дочекатися більшої кількості зброї. Нині Україна бореться за повернення цих людей додому.