Котячі лемури київського зоопарку повернулися у свій літній будиночок

Слідом за капуцинами та лемурами варі, котячі лемурчики Київського зоопарку повернулись на власну зелену оазу на мавп’ячих островах. Цьогоріч їх родина зросла до дев'яти особин, тож навіть літній будиночок довелось збільшити вдвічі. Про це йдеться на Facebook-сторінці Київського зоологічного парку.

Новачки - народжені минулого року Джавеліна та Байрактар, та ще два врятовані лемурчики з постраждалих регіонів. Тепер у розпорядженні тварин - ціла оаза з розлогими деревами, зеленими кущами та трав’яними галявинами. Там також встановлені три дерев’яні помости, натягнуті чотири пенькові канати та встановлено грибочок від сонця та дощу.

Помилуватись родиною котячих лемурів та їх сусідами - лемурами варі та капуцинами можна щодня на озерах нижнього парку КиївЗоо.

Котячих лемурів так назвали через їх велику схожість з кішками. У них вушка, черевце, мордочка - білого кольору і тільки навколо очей чорні трикутники. Хвіст у котячого лемура розфарбований чорно-білими смугами, яких налічується 13 штук. Він служить їм для сигналів між родичами й утримання рівноваги під час стрибків з дерева на дерево. Лемур котячий полюбляє саванні, чагарники, невеликі ліси, скелясті місцини. Значний час проводить на землі. Зустрічаються котячі лемури на півдні й південному заході острова Мадагаскар і лише невелика популяція є в горах Андрінгітра, на південно-східному плато.

Лемур котячий добре лазить по деревах, живе стадами до 20 особин. Спілкується своєрідним муркотінням. Здатний стрибати до 10 м у довжину. Самиця котячого лемура може привести потомство один раз на рік і тільки одне дитинча (хоча в окремих випадках може бути і двійня). Вагітність у них триває близько семи місяців.

На Мадагаскарі й сусідніх островах люди вважають лемурів священними тваринами. Існує легенда, що колись дуже давно лемури були людьми, а потім, живучи в лісі, обросли шерстю і перетворилися на тварин.

Фото

Фото

26 Травня15:35