ЄС запропонує Україні «зобов’язання у сфері безпеки» — FT

Деякі “нейтральні” країни блоку насторожено ставляться до такої ініціативи.

ЄС готується запропонувати Україні “майбутні зобов'язання у сфері безпеки", оскільки лідери блоку намагаються узгодити довгострокові обіцянки для Києва на тлі зростання нестабільності в Росії та продовження бойових дій. Про це повідомляє FT. 

Дискусії щодо зобов'язань, які включені до проекту висновків саміту лідерів ЄС, який розпочинається у четвер, 29 червня, відбуваються на тлі українського контрнаступу та наслідків невдалого заколоту “Вагнера” в Росії, що спонукають столиці ЄС переосмислити, який рівень підтримки потрібен Києву.

Члени блоку Франція і Німеччина, разом із Великою Британією і США, очолили зусилля з узгодження двосторонніх домовленостей у сфері безпеки, щоб надати Україні довгострокове фінансування, військові поставки, навчання і розвіддані, які допоможуть Києву відбити повномасштабне російське вторгнення і захиститися від агресії РФ у майбутньому. 

Хоча ці зобов'язання далеко не відповідають рівню взаємної оборони, який передбачає членство в НАТО, вони покликані забезпечити певний перехідний період, щоб заспокоїти Київ і надати йому впевненості в тривалій підтримці Заходу.

За словами одного з дипломатів, який брав участь в обговоренні, запропонована декларація ЄС, розроблена Францією, має на меті надіслати "дуже чіткий політичний сигнал" Україні та Росії. За словами іншого чиновника, вона також демонструє, що блок має зацікавленість у ширшій системі безпеки, розробленій для захисту України, і не залишається витісненим очолюваним США Альянсом НАТО. 

Але це зустріло опір з боку Ірландії, Мальти і Австрії, нейтральних держав блоку, які вимагають ясності щодо того, що саме означатимуть ці "зобов'язання”.

У проекті заяви лідерів, з яким ознайомилося FT, йдеться про те, що ЄС та його держави-члени "готові разом із партнерами зробити свій внесок у майбутні зобов'язання щодо безпеки України, які допоможуть Києву захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації".

У документі додається, що робота буде спрямована на "швидкий розгляд механізмів такого внеску", беручи до уваги "безпекову та оборонну політику певних держав-членів", що є посиланням на нейтральні країни. Текст може бути змінений до його ухвалення.

Деякі країни ЄС заявили, що ідея "зобов'язань" визначена дуже нечітко, і попросили зовнішньополітичне відомство блоку надати їм більш формальне визначення.

"Ми вже робимо досить багато щодо зобов'язань у сфері безпеки", - сказав дипломат ЄС, маючи на увазі фінансову підтримку Києва з боку ЄС та ініціативи щодо пошуку, виробництва і постачання більшої кількості боєприпасів.

Відповідаючи на запитання про зобов'язання щодо безпеки, прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас сказала, що "кожен окремий союзник" сам вирішує, що він може зробити. 

"Але важливо те, що ми говоримо, що це наш спільний шлях. Ми працюємо над [формулюванням]. Ми не хочемо, щоб це були порожні слова", - заявила Каллас.

Наполегливий, але повільний прогрес України під час контрнаступу розвіяв надії в деяких столицях Заходу на швидкий прорив на полі бою, який міг би стати поштовхом до мирних переговорів.

У той же час, заколот ватажка вагнерівців Євгєнія Прігожина проти вищого військового керівництва РФ поставив під сумнів єдність російської армії. 

"Так чи інакше, результат [контрнаступу] вплине на все, що ми робимо щодо України, і ми всі це усвідомлюємо. Фінансування, підтримка, політична участь. І, найголовніше, мирні переговори, які наближаються, незалежно від того, подобаються вони нам чи ні", - сказав один високопоставлений європейський дипломат.

Командувач силами НАТО в Європі Генерал Крістофер Каволі заявив минулого тижня на закритому зібранні, що контрнаступ поки що не досяг значних успіхів і Україна бореться з російською обороною. За його словами, Росія все ще має перевагу в кількості.

За українськими та західними оцінками, у війні беруть участь понад 400 тисяч військовослужбовців РФ — це більше, ніж у лютому минулого року, коли глава Кремля Владімір Путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення.

"НАТО уважно спостерігає за війною РФ проти України з самого початку. Наступний етап їхньої боротьби може бути довгим і важким, але ми будемо продовжувати робити все можливе, щоб допомогти Україні виграти свою екзистенційну боротьбу", - сказали у військовому штабі НАТО, відмовившись коментувати заяву Каволі.

Відсутність найближчими роками «парасольки» НАТО означає, що Києву слід створювати альтернативні формати захисту від Росії. Але чи готові наші партнери гарантувати безпеку України? Чи варто Києву відновлювати свій ядерний арсенал? Про те, що пропонує Україна, а західні партнери — нашій країні, читайте у статті Володимира Кравченка «Безпека України після війни: половина громадян — за відновлення ядерного арсеналу».