Липень 2023 року стане найгарячішим за 45 років: як спека вдарить по цінам

Спека вплине на різні аспекти життя, але найбільше вдарить по цінах.

Історичний рекорд середньої світової температури вчені задокументували  4 липня 2023 року — 17.18°C. Метеорологи стверджують, що пік ще попереду.

Про це пише Associated Press.

Наразі природне явище Ла-Нінья поступається Ель-Ніньйо. Перше характеризується охолодженням океану і було протидією глобальному потеплінню. Друге ж несе зворотний ефект — підвищується температура океанів, а з нею - і світова. Раніше найспекотніший день ​​за всю історію спостережень був 2016 року. Теж під час сезону Ель-Ніньйо, коли середня глобальна температура досягла 16.92°C.

На аномально високу температуру вплинули також кліматичні зміни, викликані діяльністю людини. Найбільше підігріло атмосферу спалювання викопного палива: вугілля, природного газу та нафти.

На планеті тепер теплішає на 0.25°C за десятиліття: саме тому нові температурні рекорди відбуваються постійно. Протягом наступних 10 років глобальне потепління може перевищити 1.5°C. Після цієї межі люди не зможуть адаптуватися до спричинених кліматичними змінами катастроф.

Спека вплине на різні аспекти життя, але найбільше вдарить по цінах. Посуха спричинила падіння рівня Панамського каналу, що змусило судна перевозити легші вантажі, аби не сісти на мілину. Менша завантаженість барж — вищі ціни за постачання товарів. Зокрема, вартість продуктів харчування, за прогнозами, може зрости на 20% або більше. 

До причин додаються зміни погодних умов також є явною загрозою для сільськогосподарського виробництва в ключових зонах.

Так, рекордні температури призведуть до різкого зменшення урожайності рису майже в усіх азіатських країнах. У Перу висока температура повітря може перешкоджати фазі дозрівання фруктів та створить умови для появи більшої кількості шкідників. У Канаді постраждає сфера розведення лосося, оскільки підвищення температури океану, негативно впливає на ріст і розмноження риби. 

Окрім цього, спека та засуха впливають на виробництво енергії в країнах Латинської Америки, таких як Бразилія, Колумбія та Венесуела. Вони значною мірою покладаються на світло від гідроелектростанцій: відсутність достатнього рівня води призведе до дефіциту електроенергії.

американські вчені запропонували дуже незвичайне рішення для боротьби із глобальним потеплінням. Вони вважають, що можна використовувати місячний пил для того, щоб створити захисний "екран" навколо Землі, який зменшив би рівень сонячного випромінювання. Але інші вчені скептично поставилися до цієї ідеї та вважають, що потрібно просто скоротити використання викопного палива