Сьогодні День апостолів Петра і Павла: повір’я, звичаї, прикмети

Сьогодні, 12 липня, християни східного обряду відзначають одне з найбільших християнських свят – день святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла.

Цього дня закінчується Петрівка – піст, що тривав упродовж кількох тижнів.

Традиції та звичаї

В Україні з днем Петра і Павла пов'язувалося багато повір'їв та звичаїв. Цього дня вперше після посту дозволялося готувати молочні страви. Господині варили вареники із сиром, пекли мандрики – сирні бабки.

До цього дня готувалися колись в Україні як до великого свята: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, прибирали на подвір'ї. Вранці цього дня всі йшли до церкви. Дівчата прикрашали свої голови вінками із польових квітів, а особливо червоними маками. Повернувшись із церкви, люди розговлялися мандриками. У цей день господарі неодмінно виносили громадським пастухам гостинця: мандрик та грудку масла.

На Бойківщині пастухи збиралися на пасовиську, будували «петрівник» – невелику землянку чи загорожу, прикрашену зеленню і разом обідали. Їли молочне – щоб корови краще доїлися.

У східних регіонах України існував звичай на Петра «заполіскувати дійниці». Жінки обідали гуртом, а потім рвали трави, що мають жовтий цвіт, і годували ними корів: «щоб жовте молоко було».

Після дня Петра і Павла розпочиналися жнива.

На другий день після Петра відзначали колись теж свято, але наполовину менше, і називалося воно «На-пів-Петра» або «Петрового батька». На Слобожанщині у цей день різали трьох півників і варили борщ у трьох горнятах – «три борщі, бо св. Петро три рази відрікався від Христа».

Народні прикмети на Петра і Павла

Якщо на Петра один дощ – врожай непоганий, два – добрий, а три – багатий.

Як іде на Петра дощ, то буде гнити картопля.

Як на Петрів день спека, то на Різдво мороз.

Згідно з новим календарем, День апостолів Петра і Павла припадає на 29 червня.

Перехід на новий календар став важким кроком, на який не наважувались десятиріччями. Церковники боялись, що люди не сприймуть реформу і будуть святкувати по-старому та чи будуть переходити до УПЦ Московського патріархату, яка, як і РПЦ, проти впровадження календарної реформи. Проте після повномасштабного вторгнення Росії це питання набуло політичного забарвлення і більшість українців висловили підтримку такому кроку. Це питання почали сприймати як рух «Геть від Москви!» – коли буде Різдво та Великдень: ПЦУ перейшла на новий календар.