"Я став Смертю, руйнівником світів": звідки взялася сумнозвісна цитата Оппенгеймера та що вона означає

16 липня 1945 року у США провели перший в історії людства експеримент із підривом ядерної бомби. Так званим Мангеттенським проєктом керував фізик Роберт Оппенгеймер, який згодом зізнався, що побачивши те, наскільки потужною і руйнівною була бомба, він пригадав уривок з індуїстського писання: "Тепер я став Смертю, руйнівником світів".

Weird розповідає історію походження цієї цитати, а також про те, що з нею не так.

Оппенгеймер був керівником Лос-Аламоської лабораторії, де власне і діяв Мангеттенський проєкт, метою якого було створення і тестування атомної бомби. Тож не дивно, що він вважається "батьком" атомної бомби за вклад в її створення. Але сам фізик врешті залишився нажаханим власним винаходом.

Просто подивіться відео 1965 року, де він згадує про пережиті відчуття:

"Ми знали, що світ не буде таким, як раніше. Дехто сміявся, дехто плакав, більшість мовчала. Я згадав рядок з індуїстського священного писання, Бгаґавад-Ґіти. Вішну намагається переконати принца, що він повинен виконати свій обов'язок і, щоб справити на нього враження, приймає свою багаторуку форму і каже: "Тепер я став Смертю, руйнівником світів". Гадаю, ми всі так чи інакше думали про це" – сказав фізик, розповідаючи про враження, яке справив на нього вибух атомної бомби.

Оппенгеймер не був індуїстом у релігійному сенсі, але вважав цю філософію корисною для побудови свого життя. Доктор філософії в галузі граматики санскриту Стівен Томпсонвважає, що інтерес Оппенгеймера до індуїзму був не просто з цікавості, вчений намагався через цю релігію осмислити свої власні вчинки.

Бгаґавад-Ґіта – це 700-віршоване індуїстське писання, написане санскритом. В його основі – діалог між принцом-воїном на ім'я Арджуна та богом Крішною, втіленням Вішну (верховний бог в індуїзмі).

Перед Арджуною стає дилема, оскільки він змушений зійтися із військом, в якому є його друзі та родичі. Але Крішна навчає його вищої філософії, яка дозволить йому виконувати свої обов'язки воїна, незважаючи на особисті проблеми. Це називається дхарма, або святий обов'язок.

Шукаючи поради, Арджуна просить Крішну розкрити свою всесвітню форму. Тоді божество з'являється перед ним у вигляді величної, моторошної істоти з багатьма ротами та очима. Саме цей момент увійшов у свідомість Оппенгеймера.

"Якби сяйво тисячі сонць одночасно спалахнуло в небі, це було б схоже на велич Наймогутнішого", – описував Оппенгеймер вибух у пустелі Нью-Мексико.

В індуїзмі час є нелінійним, тож верховний бог бере участь не лише у творенні, але й у руйнуванні. Цитата, про руйнівника світів промовляється Крішною у тридцять другому вірші. Але Оппенгеймер не зовсім вірно перекладає її.

"Цитата "Тепер я став смертю, руйнівником світів" – це буквально час, що руйнує світ", – пояснив Томпсон. За його словами, Оппенгеймер, який знав санскрит, ймовірно, вирішив перекласти "час, що руйнує світ" як "смерть", що є загальноприйнятою інтерпретацією. Значення цієї цитати просте: незалежно від того, що робить Арджуна, все знаходиться в божественних руках.

Томпсон вважає, що Оппенгеймер, як і Арджуна прагнув примиритися зі своєю долею, аби не відчувати ні суму, ні радості за свої діяння, тому, що це просто те, що приготувала йому доля.

"Здається, він не вірить, що душа вічна, в той час як Арджуна – вірить", – каже Томпсон про фізика.

У Ґіті є думка про те, що смерть є ілюзією і, що ми не народжуємося, і не вмираємо.

"Це і є філософія: що існує лише одна свідомість і що все творіння – це чудова гра" – пояснює Томпсон.

Але, Оппенгаймер, на його думку, ніколи не вірив, що люди, вбиті в Хіросімі і Нагасакі внаслідок скидання атомних бомб, не будуть страждати.

"Крішна каже, що ти повинен просто виконувати свій обов'язок воїна. Якби ви були священиком, вам не потрібно було б цього робити, але ви воїн і повинні це виконати. У більш широкому розумінні, ймовірно, "бомба" представляла шлях боротьби з силами зла, які були уособлені силами фашизму", – продовжує розмірковувати Томпсон.

Він резюмує, що для Арджуни, можливо, було порівняно легко бути байдужим до війни, бо він вірив, що душі його супротивників будуть жити далі, незважаючи ні на що, але Оппенгеймер гостро відчув наслідки атомної бомби.

"У нього не було тієї впевненості, що руйнування, зрештою, було ілюзією", – каже Томпсон, пояснюючи, що нездатність Оппенгеймера прийняти ідею безсмертної душі врешті призвела до того, що його діяння тяжіли над його свідомістю.

Раніше OBOZREVATEL також розповідав головні факти про Роберта Оппенгеймера.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram, Viber і Threads, щоб бути в курсі останніх подій.