Капсула часу. У Гімалаях знайшли крапельки стародавнього океану віком 600 млн років
Капсула часу. У Гімалаях знайшли крапельки стародавнього океану віком 600 млн років

Капсула часу. У Гімалаях знайшли крапельки стародавнього океану віком 600 млн років

Дослідники вважають, що ця знахідка може пояснити збільшення кількості кисню, яке виникло за Землею-сніжкою і дало змогу урізноманітнити життя на планеті.

Краплі води, знайдені всередині покладів корисних копалин у Гімалаях, є залишками стародавнього океану, який зник близько 600 мільйонів років тому. Цікавим здається, що найкраще місце для пошуку "капсули часу" розташоване в кілометрах над рівнем моря, пише IFLScience.

Дослідники, які виявили "капсулу часу" стародавнього океану, вважають, що ця знахідка дасть змогу пояснити виникнення життя на Землі в тому вигляді, яким ми його знаємо. Відкриття морських скам'янілостей на вершинах гір викликало неабияке збентеження у дослідників епохи Відродження та Просвітництва. Проте врешті-решт саме необхідність пояснення цих знахідок сприяла нашому розумінню того, як тектонічні плити здатні підіймати плити, стикаючись, приносячи з собою колись низинні землі, а разом з ними й замкнені там скам'янілості.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Близько 650 мільйонів років тому наша планета пережила одне або кілька заледенінь, порівняно з якими недавні льодовикові періоди виглядають вельми мізерно. Під час цих подій наша Земля-сніжка або більша її частина була вкрита льодом — зазначимо, що вчені й досі сперечаються, як у той період життю на планеті загалом вдалося вціліти.

Незабаром після цього періоду стався вибух розвитку складних форм життя, що призвів до біорізноманіття, яке ми спостерігаємо донині. Вчені впевнені, що це стало можливим завдяки значному збільшенню вмісту кисню в атмосфері, також відомому як Друга велика подія оксигенації.

Зазначимо, що причини цієї події все ще залишаються вельми спірними, зокрема й досі залишається загадкою, чи була вона пов'язана з глибоким заморожуванням, чи цей зв'язок є збігом. Щоб відповісти на ці питання дослідникам необхідні зразки родовищ, закладених ще в той час.

В Уттаракханді (Індія) аспірантка Індійського інституту науки Пракаш Чандра Арья допоміг виявити поклади карбонату кальцію і магнію з краплями води всередині. Дослідники встановили вік каменів і дійшли висновку, що його можна порівняти з періодом Землі-сніжки.

По суті, дослідникам вдалося виявити "капсулу часу" для палеоокеанів. Сьогодні вченим мало що відомо про океани минулого, наприклад, наскільки вони відрізнялися або навпаки були схожими на сучасні, чи були вони лужними або кислими, багатими або бідними на поживні речовини, теплими або холодними. Водночас відкладення, знайдені в Гімалаях, насправді можуть дати відповіді на низку цих питань.

Вчені вивчили зразки й виявили тривалий період зменшення надходження кальцію, припускають, що це пов'язано зі значним скороченням річкових потоків в осадовий басейн, де утворилися осадові породи.

Зазначимо, що океанічна кора, як правило, змінюється кожні 200 мільйонів років або близько того, підставляючись під іншу плиту. У результаті це видалило більшу частину гірських порід, що відклалися в морському середовищі в епоху Землі-сніжки. У тих же, яким вдалося вціліти, або відсутні пори, що утримують воду, або вони занадто легко піддаються хімічним змінам, щоб зберігати записи протягом такого тривалого часу. Винятком є зразки, знайдені в Гімалаях, а тому вчені вважають їх неоціненними.

Раніше Фокус писав про те, що в скелях Нью-Йорка виявили бульбашки води, яким близько 390 млн років.

Теги за темою
дослідження вчені Земля
Джерело матеріала
loader