Індія назвала Shiv Shakti точку на Місяці, де приземлився її апарат Chandrayaan-3

Індія назвала точку на Місяці, де приземлився її апарат Chandrayaan-3, як «Шив Шакті» (Shiv Shakti). Про це у суботу, 26 серпня, оголосив прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді.

- Точка, де приземлився місячний апарат Chandrayaan-3, тепер буде відома як «Шив Шакті», - написав він у своєму твіттері.

Відтепер щороку 23 серпня, у день успішної посадки Chandrayaan-3 на Місяць, в Індії відзначатиметься Національний день космосу, також заявив прем'єр-міністр Нарендра Моді.

Індійське національне космічне агентство (ISRO) у суботу опублікувало нові кадри місії Чандраян-3. Як підписали відео у твіттері агентства, на відео марсохід Pragyan “блукає навколо точки «Шив Шакті» в гонитві за таємницями Місяця на Південному полюсі”.

Chandrayaan-3 Mission:
🔍What's new here?

Pragyan rover roams around Shiv Shakti Point in pursuit of lunar secrets at the South Pole 🌗! pic.twitter.com/1g5gQsgrjM

— ISRO (@isro) August 26, 2023

23 серпня Індія першою у світі успішно посадила космічний корабель біля південного полюса Місяця. Приблизно через день Індійська організація космічних досліджень і розробок опублікувала кадри, на яких зафіксовано історичний момент, коли марсохід Pragyan вперше «ступив» на поверхню Місяця, а також перше зображення марсохода та посадкового модуля місії, зроблене з орбіти. Кадри зняті камерою посадкового апарату Chandrayaan-3, а також з орбіти Місяця іншою індійською місією, орбітальним апаратом Chandrayaan-2. Пізніше того ж дня ISRO оголосила, що Pragyan вже подолав відстань близько 26 футів (8 метрів) і що всі системи на посадковому модулі та марсоході справні.

Pragyan проведе два тижні, вивчаючи регіон навколо місця приземлення місії, область великого наукового інтересу поблизу південного полюса Місяця. Вчені вважають, що постійно затінені кратери навколо полюсів Місяця приховують поклади замерзлої води, яку можна буде видобути та використати майбутніми командами людей. Це допомогло б зменшити витрати на дослідження людиною, оскільки астронавтам не потрібно було б брати з собою воду. Вони також можуть використовувати цю воду для виробництва кисню, ще одного життєво важливого витратного матеріалу. У майбутньому водень і кисень, отримані з розщепленої місячної води, можна буде використовувати як паливо для ракет, що прямують до Марса і далі.

Раніше цього року спроба японської компанії ispace зазнала невдачі, коли її посадковий модуль Hakuto-R під час спуску врізався в край кратера. Лише за три дні до тріумфу Індії російська місія «Луна-25», яка, як і «Чандраян-3», була спрямована на південний полярний регіон, зазнала аварії після невдалого орбітального маневру.