Під Києвом 82-річний чоловік облаштував одразу три укриття у своєму приватному будинку: відео

В укриттях під час окупації Київщини ховалися сусіди з дітьми допоки не виїхали.

У Горенці під Києвом 82-річний чоловік облаштував одразу три укриття у своєму приватному будинку. Одне з них почав робити після окупації Криму ще у 2014-му. Під час боїв за Київщину торік облаштований підвал став для чоловіка та його сусідів порятунком від російських обстрілів.

Яким може бути укриття, зроблене власноруч, та чи можуть бути в нього додаткові функції, коли немає тривог – у сюжеті ТСН.

Пан Петро показує своє подвір’я у Горенці під Києвом. Маленький виноградник, сливи, а ще – нова теплиця. Попередню під час окупації Київщини знищили російські обстріли. Але своїми силами чоловік її відбудував.

"Відновив, чим міг. Ось така тепличка, огірки відійшли, а помідори – зібрав перший урожай", - каже Петро Петрович.

Пану Петру 82 роки, до виходу на пенсію він викладав військову справу та французьку мову у столичному хореографічному коледжі. Останні сім років займається лише господарством і поки він показує свої володіння ТСН, ні на крок від нього не відходить пес Річард. Собаку чоловіку після звільнення Київщини подарували тероборонівці.

"З ними був в окопах, не знають чий, він потіряшка, десь 3 роки йому приблизно. Досить неслухняний, але дуже любить людей", - розповідає пан Петро.

Трохи далі теплиці у дворі уже сформовані і дров’яні запаси на зиму.

"Отут у мене все в мішечках на дрова, це для буржуйки, це я вже наперед перестрахувався, А тут мангал - колись приїдете після перемоги, тут шашлички з вами посмажимо, відзначимо", - каже Петро Петрович.

Але головна гордість пана Петра – у будинку. Тут у нього своє бомбосховище. Проте потрапити туди не так просто, бо сховище розташоване за дверцятами, що від’їжджають.

До 2014-го чоловік тут вирощував гливи, але після окупації Криму поступово почав облаштовувати  укриття.

"Я тут усе позрізав, трохи забетонував, і зробив отаке бомбосховище. Щороку я щось робив, помаленьку доробляв, буржуйку поставив ще в 15 році, от запаси дров, запаси їжі. Бачите – тут вентиляція є", - показує мешканець Горенки.

Поки тривали бої за Київщину, Горенка перебувада на лінії оборони, за кілька кілометрів звідси були уже окуповані Гостомель та Мощун. І це укриття було єдиним захистом під час російських обстрілів.

"У мене хлопці з тероборони стояли, і я у перший тиждень був в теробороні. І, коли були ці нальоти, ми сюди тікали, я тут спав", - розповідає пан Петро.

У його будинку є ще два маленьких підвали, обидва з початком великої війни теж перетворилися на бомбосховища. Тут ховались сусіди з дітьми допоки не виїхали: підвальне приміщення, бетонні плити – досить безпечно було.

До 2014-го усі свої погреби у будинку Петро Петрович робив для того, аби зберігати консервацію. Нині в укритті він не припиняє поповнювати запаси їжі та води. Але зараз використовує підвали за первинним призначенням - зберігає свою консервацію.

Аби про присутність російських снарядів біля його будинку йому нічого не нагадувало, пану Петру залишилось замінити вікна, частина з них і досі забиті, грошей купити нові поки немає. Але головне, каже, що є укриття, і брати з нього приклад він закликає усіх українців. У будь-якому разі зайвими вони не будуть, навіть коли вже не знадобляться за призначенням.

"Буде погребом, ну, буде консервація стояти, картопля", -  підсумував він.