У Росії чимало нових технологій у сфері БпЛА, але вони навряд їх зможуть запровадити – Forbes

Не минуло й року з моменту їхнього першого застосування в Україні, як FPV-безпілотники-камікадзе стали користуватися шаленим успіхом.

Українці показали, що ці прості безпілотники вартістю $500, виготовлені з перероблених гоночних дронів, можуть знищити танк вартістю в мільйони доларів з відстані в кілька кілометрів. Російські війська також активно впроваджують FPV-камікадзе, незважаючи на опір командування.

Наразі російські інженери працюють над тим, щоб зробити їх потужнішими, з більшим радіусом дії, більш інтелектуальним наведенням і меншою потребою в людині-операторі. Технології розвиваються, але їх стримує військова політика.

У розмові з Forbes експерт з російських безпілотників і радник CNA і CNAS Семюел Бендетт заявив, що наразі БпЛА Росії використовують переважно нерегулярні підрозділи з мобілізованих Росією мешканців з окупованих Донецької та Луганської областей (так звані ДНР і ЛНР) і приватні компанії, такі як Wagner.

– На озброєнні офіційних військових частин перебуває менша кількість FPV, їхнє використання поки що не знайшло відображення в офіційних бойових статутах та інструкціях. Минулого місяця на (російській, – Ред.) виставці ARMY 2023 було представлено багато FPV і квадрокоптерів, які відвернули увагу від звичайних великомасштабних UCAV. Але російське МО вже занадто багато вклало в застарілі БПЛА і безпілотні системи, щоб швидко адаптуватися, – каже Бендетт.

Як і у випадку з попередніми розробками в галузі FPV, останній виток удосконалень походить від невеликих стартапів і волонтерських організацій, пише Forbes.

Які БпЛА використовує РФ

Одним з очевидних напрямків розвитку є перехід на більш потужні боєголовки. Як Україна, так і Росія, починали з FPV-безпілотників, які несуть 1,5 кг, що приблизно вдвічі більше, ніж у дронів типу Mavic, і достатньо для боєголовки РПГ або аналогічного бойового навантаження. Але для надійного ураження танка з одного влучання необхідні більш потужні бойові частини, і обидві сторони розробляють варіанти “важких ПТУР”.

Як пише видання, остання розробка російської групи Судплатов несе боєголовку вагою 3 кг, як і новий безпілотник Лотосник. Його вартість становить близько $400. Інша російська група показала безпілотник із боєголовкою КЗ-6, яку встановлюють на баражувальному боєприпасі Ланцет.

За даними російських військових, які ведуть свої особисті блоги, окупанти впровадили установки, які дають змогу оператору безпілотника перебувати всередині бункера під час роботи з БпЛА. Для цього використовується спеціальна антена під назвою Вежа, яка також дає змогу пілотам FPV вести спостереження з бронетехніки.

Раніше російські оператори БпЛА були для України ласою ціллю, які переслідувалися на регулярній основі. Тепер, стверджує один із цих російських військових блогерів, через впровадження цієї технології не було втрачено жодного оператора з боку РФ. Втім доказів росіяни не наводять.

Обидві сторони також використовують “безпілотники-ретранслятори” – квадрокоптери, що виконують роль літаючих ретрансляторів зв’язку. Зв’язок, як правило, обмежується прямою видимістю, а літаючий ретранслятор збільшує радіус дії безпілотників на кілька кілометрів, що дає змогу вражати цілі, які знаходяться далеко за лінією фронту. Оператор при цьому залишається осторонь від бойових дій, хоча для запуску безпілотника все одно необхідно бути на місці.

Зрештою такий розвиток подій стане дзеркальним відображенням операції ВПС США з управління безпілотниками, в рамках якої ретранслятори пілотів на авіабазі Кріч у штаті Невада керують MQ-9 Reapers на іншому кінці світу через супутниковий зв’язок.

– Можливо, тут ми не побачимо нічого настільки складного, але централізований пул елітних пілотів FPV міг би виконувати завдання на великій території, звільняючи передові підрозділи від необхідності бути кваліфікованими операторами безпілотників, – пише видання.

У розвиток цієї ідеї FPV перетворюється на оборонну зброю, що доповнює мінні поля. У липні, як зазначає Forbes, російські ЗМІ повідомляли, що російський Центр комплексних безпілотних рішень розробив методику переведення безпілотних літальних апаратів Joker FPV у сплячий режим. Завчасне розміщення безпілотників може бути розраховане на кілька тижнів уперед, і вони перебуватимуть у сплячому режимі на дахах будинків або в інших точках огляду на лінії наступу противника. Після активації безпілотники можуть наносити раптові удари з близької відстані, не вдаючись до допомоги наземних військ.

В атаці також можуть використовуватися дистанційно керовані БПЛА. На виставці ARMY 2023 компанія Связь Спецзащита продемонструвала безпілотний носій FPV. Це більший безпілотник літакового типу, що несе FPV-безпілотники і випускає їх у район цілі. Носій також виконує функцію літаючого ретранслятора зв’язку. Хоча це значно ускладнює і здорожує всю систему, потенційно це дає змогу завдавати ударів одразу кількома FPV-безпілотниками глибоко за лінією фронту.

33/ A UAV drone carrier was presented at Dronnitsa that can take two FPVs quadcopters into combat. pic.twitter.com/WwF3tvHHUA

— Samuel Bendett (@sambendett) August 25, 2023

Експерт також розповів Forbes, що сьогодні FPV дрони стають більш інтелектуальними. Наразі оператор повинен керувати безпілотником, наводячи його на ціль аж до моменту удару. Однак через пряму видимість відеосигнал з безпілотника зазвичай обривається за півсекунди до удару, тож є ризик, що ціль, особливо та, що швидко маневрує, може піти.

Розробники російського FPV-безпілотника “Овод” (Gadfly) стверджують, що навчили нейромережеву систему фіксації об’єктів, і вона може відстежувати динамічні цілі з 90% надійністю. Це нагадує систему фіксації, використовувану в американському безпілотнику Switchblade 300. Якщо вона виявиться ефективною, то зможе значно підвищити відсоток потрапляння в ціль під час ударів по FPV і дасть змогу використовувати FPV менш досвідченим операторам.

Також у Forbes звернули увагу на заяву Дмитра Кузякіна, співробітника Центру комплексних безпілотних рішень РФ, який заявив російському державному телебаченню, що “деякі [безпілотники з термінальним наведенням] можуть навіть переслідувати й вражати вертольоти”. Вертольоти, як правило, швидші за БПЛА, але така можливість становить загрозу для гелікоптерів, які здійснюють раптові атаки, і потенційно дає наземним військам масу протиповертолітної/протитанкової зброї за кілька сотень доларів.

Технології розвиваються швидко, коли ж Росія – повільно

Усі ці нові можливості мають величезний потенціал, але, як пояснює Бендетт, технології розвиваються занадто швидко для млявої адаптації російських військових.

– У військових училищах немає офіційної підготовки пілотів. Є навчання в окремих військових округах або на базах, але немає офіційної директиви МО щодо впровадження цієї безпілотної технології в усіх службах. Бойовий досвід FPV не поширюється широко і рівномірно, в той час як, на думку багатьох російських коментаторів, тактична ситуація постійно змінюється у зв’язку зі швидким розвитком FPV, – каже Бендетт.

Поки що є сумніви в тому, наскільки прихильний російський військовий істеблішмент до FPV-безпілотників, а поки що солдатам доводиться купувати свої власні, оскільки їх не видають за офіційними каналами постачання.

– Відносини між офіційними структурами МО РФ, військово-промисловим комплексом і добровольцями все ще досить нетривкі, навіть у світлі успіхів FPV, уже помітних на фронті. Ці відносини все ще розвиваються, але цілком імовірно, що добровольці ще деякий час постачатимуть на фронт свої власні FPV, – каже Бендетт.

Forbes резюмує, що російські інженери розробляють безліч технологій, що дають змогу зробити FPV ще небезпечнішими, але зазнають труднощів з їхнім швидким впровадженням у практику.

Зазначимо, що в цьому матеріалі було зроблено огляд виданням Forbes і Семюела Бендетта саме на російські безпілотники. Безумовно, Україна веде паралельні розробки дронів, частина з яких схожа з російськими, зазначає експерт. При цьому більш відкрита і децентралізована система України (як це видно на прикладі успішної ініціативи “Армія безпілотників”) може дати певну перевагу при масштабному впровадженні нових технологій, резюмує Бендетт.