Індійський посадковий модуль зафіксував "рух" на Місяці: що це було і чому це важливо

Індійській місії "Чандраян-3", яка лише 23 серпня здійснила посадку на Місяці, ймовірно, вдалося вперше з 1970-х років записати сейсмічні дані на супутнику Землі. Отримана інформація в разі її підтвердження може допомогти земним вченим розгадати таємницю того, як влаштовані нутрощі Місяця.

Про це йдеться у заяві Індійської організації космічних досліджень (ISRO). Місячний гуркіт було зафіксовано бортовим приладом для вимірювання сейсмічної активності (ILSA), встановленим на посадковому апараті "Вікрам".

ILSA є першим приладом на Місяці, який використовує технологію мікроелектромеханічних систем (MEMS). Така технологія дає йому змогу фіксувати сейсмічні поштовхи, які виникли внаслідок руху роверу "Прагьян" по поверхні супутника, але також і природні події, такі як місяцетрус чи зіткнення із якимось космічним каменем.

"Основне завдання ILSA – вимірювати коливання ґрунту, спричинені природними місяцетрусами, ударами та штучними подіями", – йдеться у заяві ISRO.

Природна подія, зафіксована приладом, як зазначили науковці, відбулася 26 серпня 2023 року.

"Джерело цієї події наразі розслідується", – пояснили в ISRO.

Якщо припущення виявиться правильним, це означатиме певний прорив у дослідженні Місяця для земних вчених, адже останні сейсмічні дані з супутника було отримано ще під час програми "Аполлон" наприкінці 1960-х і 1970-х років.

Це допомогло б зрозуміти, як саме влаштований Місяць, адже ми досі лише здогадуємося про це. Сейсмічні дані могли б значно допомогти у вирішенні цього питання.

За лише два тижні на супутнику місії "Чандраян-3" вже вдалося провести низку наукових спостережень і виявити перші елементи на південному полюсі.

Найближчим часом, однак, очікувати нових відкриттів від місії не варто, адже на Місяці почалася ніч, що триватиме 14 днів. В зв'язку із цим спусковий апарат, і місяцехід зараз перейшли у сплячий режим.

"Вікрам" і "Прагьян", як і попередні місячні місії, працюють на сонячних батареях, тож це означає, що техніка "спить" вночі, коли батареї не можуть бути підзаряджені.

Очікується, що обидва апарати вийдуть зі сну 22 вересня і відновлять свої дослідження таємничого південного полюса Місяця.

До переходу у сон спусковий модуль не лише завершив основну наукову програму, але й здійснив вертикальний стрибок на висоту 40 сантиметрів. Це було потрібно для експериментальної перевірки можливості повторного приземлення.

З часу прибуття на Місяць ровер встиг проїхати сто метрів і дослідити склад реголіту. Спусковий модуль також встиг виміряти щільність навколомісячної плазми й оцінив температуру реголіту.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, що ровер "Прагьян" знайшов сірку на поверхні Місяця.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.